Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Галь, -лі, ж. соб. Галки. Галь на скиртах сидить. Міусск. окр.
Гилити, -лю, -лиш, гл. 1) Подбивать мячъ гилкою. 2) Бить палкою свинку (деревянный шаръ) въ игрѣ въ гилу. Ив. 13. 3) Бить, колотить. Він усіх гилить, нікому не змиряє. Екатер. у. 4) Много набирать, накладывать и т. д. Лохв. у.
Косюрки мн. Раст. Linaria genistaefloria L. ЗЮЗО. 126.
Муштрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Обучать военнымъ пріемамъ. Тоді ну військо муштрувати. Котл. Ен. IV. 59. 2) Школить, дрессировать. Муштровані, бодай їх: гавкають у захисті, а очей не покажуть. Греб. 408. І стару панію почне мушрувати було з самого ранку: Що се ви, мамінька, без чепчика вийшли? МВ. І. 131.
Неофит, -та, м. Неофитъ. Не неофит новий, а апостол великого Христового слова. Шевч. 610.
Ощенитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. О собакахъ: ощениться.
Повидіти, -джу, -диш, гл. Увидѣть. Господиня повиділа, що чоловік щось збірає. Чуб. II. 555. Циган... повидів, що кум іде з сокирою. Чуб. II. 555.
Погибнути Cм. погибати.
Приспів, -ву, м. Припѣвъ. Г. Барв. 366.
Чок меж. Хвать? Цапъ? Зза гори вовчок до кози: чок-чок. Чуб. V. 1146.