Грабки́, -кі́в, м. мн. 1) Родъ длиннозубыхъ граблей, прикрѣпляемыхъ къ косѣ (когда косятъ хлѣбъ). Косити́ на грабки́. Косить косой съ такими граблями. 2) — св. Івана. Раст. Geranium sylvaticum.
Запаса́тися, -са́юся, -єшся, сов. в. запасти́ся, -су́ся, -се́шся, гл. Запасаться, запастись. З Катеринославу поїхав я на село Михайлівку, щоб запастись там бувалим чоловіком.
Любли́вий, -а, -е. Влюбчивый. Дід мав любливе серце.
Мене́ний, -а, -е. Поименованный, названный. У мененому селі жінка вдова злю билась з парубком.
Панібрататися, -таюся, -єшся, гл. Входить въ пріятельскія, фамильярныя отношенія. З крепаками панібратається.
Призірний, -а, -е. Причиненный сглазомъ.
Пустотливий, -а, -е. = пустовливий.
Смородь, -ді, ж. = сморід. Употр. также какъ брань. Смородь така, — ще й несеться.
Толокувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) землѣ: быть подъ паромъ. Два рази ореться, а третій толокує. 2) Работать толокою.
Чепарити, -рю, -риш, гл. Распяливать, корячить.