Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висотатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Вымотаться (о ниткахъ). 2) Выйти одинъ за другимъ. Як заграли музики, то з хати так усі й висотались та в клуню. Св. Л. 203.
За́віть, -ті, ж. Проволока на задникѣ сапога.
Лихтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Сгружать часть груза для облегченія судна.
Макови́к, -ка, м. = маківник. Ум. маковичок.
Одернувати, -ну́ю, -єш, гл. Обложить дерномъ.
Отаборитися, -рюся, -ришся, гл. 1) Расположиться лагеремъ. От він (царь) і отаборився над морем. Рудч. Ск. II. 89. 2) Расположиться обозомъ, установить возы, остановиться. Пооравши, ми отаборились у долині на степу. Борз. у. Отаборились весільні за ворітьми у батька молодої, бо ворота були зачинені.
Попружка, -ки, ж. 1) Ум. отъ попруга. 2) То-же, что и окрайка, узкій шерстяной поясъ у женщинъ. Шух. І. 132, 123. Kolb. І. 46.
Сноток, -тка, м. = снота. Чуб. IV. 451.
Хрипка, -ки, ж. = хрипавка. Вх. Зн. 77.
Черкач, -ча, м. пт. Turdus viscivorus, желтоносый дроздъ. Вх. Лем. 482.