Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Галабурда, -ди 1), ж. Дебошъ, дебоширство, буйство. Волынск. 2) м. = галабурдник. Желех.
Гевер, -ру, м. Ручка у пилы. Аф. 357.
Жабу́ка, -ки, ж. = жабалуха.
Опівзати, -за́ю, -єш, гл. Сѣсть верхомъ на коня. Опівзав коня. Зміев. у.
Пайок, -йка, м. Ум. отъ пай.
Покравати, -ва́ю, -єш, гл. Рѣзать на куски. — А чим покраває (яблучко) ? — Золотий ножик має. АД. І. 70. Моя Ганнуся з иншим розмовляє, моє серденько як ножиком покраває. Гол. І. 385.
Псалтирка, -ки, ж. Книга псалтырь. Ум. псалти́рочка. Дякові пишу чорну ягницю, щоби читав псалтирочку цілую нічку. Грин. III. 285.
Тулитися, -лю́ся, -лишся, гл. Жаться, прижиматься, льнуть. Переполохані панянки тулились по кутках. Стор. МПр. 82. Оце тобі, горобчику, так не вчись, до чужої голубоньки не тулись. Гліб. Жене тебе неволя з України, із рідним словом тулишся мов злодій. К. ХП. 73.
Холоднечка, -ки, ж. Холодъ. А нащо мені лягати? — каже чорт, — я хати змалку не знаю. — А в холоднечку ж як? — У холоднечку? Мені однаково, що зіма, що літо. Г. Барв. 192.
Христосати, -саю, -єш, гл. Пѣть христо́санки. МУЕ. ІІІ. 58.