Гуся-на́! меж. = І. Гусь.
Додави́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Давя, дойти до кого, чего. Въ сказкѣ. Кіт давай зараз миші давити, давай давити, та додививсь до самого їхнього (мишачого) царя.
До́ки и док, нар. 1) Доколѣ, до какихъ поръ. Доки тобі пустувати? Доки буду мучить душу і серцем боліти? 2) Пока. Доти лях мутив, доки не наївся. Доти-м я тебе вірно кохала, доки-м нещирість твою дознала. До́ки те́плий. До полусмерти (бить). (Бив) доки теплий. Не до́ки. Не безъ конца же. «Пора б уже їх в хату звати», — сказав я старостам своїм, — «та молодих за стіл сажати, — не доки тут стояти їм!» Добре було нашим батькам на Вкраїні жити, док не знали наші батьки панщини робити.
До́товп, -пу, м. Доступъ. до́товпу нема́є. За тѣснотой, давкой нельзя протиснуться, пробраться. А далі, далі, спасибі людям, як розвередувались та розібрались добре та пустили на всі заставки, так і дотовпу нема в пеклі.
Зачва́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зачваниться. Як тут не росприндитись і не зачванитись.
Кертовиння, -ня, с. соб. Холмики, поднятые кротомъ.
Подоживати, -ваємо, -єте, гл. Дожить (о многихъ).
Спильнувати, -ну́ю, -єш, гл. Во время явиться.
Тисячостежковий, -а, -е. Имѣющій тысячу дорогъ, тропинокъ. Перед очима тисячостежковий шлях за пороги.
Чудувати, -ду́ю, -єш, гл. Удивляться. Ціле місто чудує з нас. Привозе він його (змія) у своє царство, — всі на його чудують. Ото чудуватимуть, як виглядять, що на спині в собаки різка прив'язана.