Болботати, -чу́, -чеш, гл.
1) Болтать.
2) Неотчетливо говорить.
Викувати Cм. виковувати.
Гнилоїд, -да, м., гнилоїда, -ди, об. Скряга, скупецъ.
За́щіпка, -ки, ж. Крючокъ дверной. Мене мати гулять не пускала, да в комору да зачиняла, трома защіпками да защіпала. Ум. за́щіпочка. Защіпочка , хороша.
Натякати, -ка́ю, -єш, сов. в. натякнути, -кну, -не́ш, гл. Намекать, намекнуть. Ге! сказав він: ви обидві дещо проминули: тільки про їду й напиток сяк-так натякнули.
Повстка, -ки, ж. Войлочная подкладка на внутренней части хомута, лежащей на шеѣ лошади.
Порский, порськи́й, -а́, -е́ 1) Рѣзвый, быстрый. Порськенький хлопчик. Почувши волю, кінь порский геть степом вибриком побрався.
2) Легко раскалывающійся. Та ясена важче колоти, ніж дуба, дуб куди порскіший за ясена.
3) Быстро выскальзывающій, скользкій. Той хлопець порський як в'юн: ти його побори, а він так тобі попід руками й випорсне. Чоловік такий порський, що з усякої біди знайде як викрутитись. Мило таке перське — не вдержиш. Ум. порске́нький, порськенький.
Смілий, -а, -е. Смѣлый. Ум. сміленький, сміле́сенький.
Хотіти, хо́чу, -чеш, гл. Хотѣть, желать. Хочу їсти. Хотів косити. Волно Богу що хотіти, то чинити. Вмѣсто хочеш, хочете часто сокращенно: хоч, хо́чте. Стоїть вода у сінечках, коли хоч, — напийся. Що хочте робіть з Петром. не хотячи́. Не намѣренно. Не хотячи штовхнув його. та хоти́, щоб.... И еще хотѣлъ бы, чтобы.... Та хоти, щоб у нас правда була, коли пани та як пси гризуться. що хоти́.... Что хочешь.... Що хоти роби, — не дає та й уже.
Хропнути 1, -ну, -неш, гл. Ударить, бросить со звукомъ, разбить (о посудѣ). Не вгадала, як і хропнула вона миску.