Вилинути 2, -ну, -неш, гл. Вылетѣть. Де ти, пташко? Вилинь, серце.
Ґе́ґання, -ня, с. Крикъ гусей.
Лагоминець, -нця, м. Лакомка, сластолюбець. Cм. лигоми́нець.
Мисли́вець, -вця, м. 1) Охотникъ. Він був мисливець; знай було на охоту їздить. 2) Любитель. Він мисливець люльки палити. 3) Умникъ, умница. Молодий, та ба: мисливець. 4) Гордецъ, своенравный. Вона як ганила чоловіків — мисливців, так ще гірше їй було хазяйку, мовляла, непутящу бачити в сем'ї.
Нашіптувати, -тую, -єш, сов. в. нашептати, -пчу, -чеш, гл. 1) Нашептывать, нашептать. Серце моє мені нашіптує, що так. Співать тобі думу, що ти ж нашептав. 2) Наушничать, наговаривать, наговорить. 3) Наговаривать, наговорить (воду, зелье — о знахаряхъ).
Попересміювати, -юю, -єш, гл. Осилить въ смѣхѣ (многихъ).
Прихилище, -ща, с. Убѣжище, пристанище. А як поставимо хату, то все таки буде хоч аби яке прихилище. А прихилища в степу нігде не найдеш, окрім воза.
Проскурень, -рня, м. Раст. Malva rotundi folia.
Розжинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розжатися, -зіжнуся, -нешся, гл. Начинать, начать усердно жать. Ой жніте, женці, розжинайтеся, а назад себе не оглядайтеся.
Спрожогу нар. Неожиданно, сразу, вдругъ. Так і кинувсь на неї спрожогу.