В'юк, -ка, м. Вьюкъ. Іде троє, а під ними по одному коню під в'юками.
Перинний, -а, -е. Относящійся къ перинѣ.
Підсохти Cм. підсихати.
Пінняк, -ка, м. = пінна. Браги й пінняка не п'єш.
Порубок, -бка, м. Подать, сборъ на общественныя потребности (содержаніе писаря, учителя, сторожей и пр.).
Поточитися, -чу́ся, -чишся, гл.
1) Покачнуться, зашататься (о человѣкѣ). Куди не піпхнуть, туди й поточишся. Турн перший зацідив Енея, що з пліч упала і керея, Еней був поточивсь назад.
2) Броситься, побѣжать, поплыть. Поточились із хати не озираючись. Півень кинувся йому в лице; поросята та индики поточились під ноги. Щука плеснула хвостом да й поточилась на дно, а далі виплила.
Росправа, -ви, ж. 1) Расправа. Тягніть Варвару на росправу. Я найду суд і росправу. 2) Статья (литературная). Почав Квітка іще з 1816 року писати для харьківського журнала росправи про институт. 3) — сільська. Помѣщеніе сельскаго правленія.
Топляник, -ка, м. Утопленникъ. Оце ж і я на своєму віку бачила топляника.
Угілець, -льця, м. Ум. отъ угіль.
Узбережжя, -жя, с. Берегъ, побережье. Будеш лежати, Тарасе, на рідній Україні, на узбережжі славного Дніпра.