Доте́пність, -ности, ж. Способность, дарованіе. Так даремне потратив свої сили чоловік з наукою, з щирою охотою, та й не не без дотепности. Не було дотепности самому додуматись.
Перечілок, -лку, м. Часть уздечки: поперечная полоса на лбу.
Підхлеснути, -ну́, -не́ш, гл. Хлебнуть. Пан дружко лигав варену, свашка підхлеснула.
Позгасати, -сіємо, -єте, гл. Погаснуть, потухнуть (во множествѣ).
Покоїтися, -ко́юся, -їшся, гл. Покоиться.
Помохнатіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться мохнатымъ.
Пообстругувати, -гую, -єш, гл. Острогать (во множествѣ).
Сповідання, -ня, с. Исповѣдываніе, исповѣдь.
Топити, -плю, -пиш, гл.
1) Топить, потоплять. Веди мене, моя мати, та де вода холодніша, топи мене, моя мати, а що я найкращіша.
2) Топить (печь). Чужу хату топить — свої очі сліпить.
3) Плавить, растапливать, вытапливать. З вас деруть ремінь, а з їх бувало й лій топили. топити скло. Выдѣлывать стекло.
4) — молоко́. Топить молоко.
Чхнути, чхну, чхнеш, гл. Одн. в. отъ чхати. Чихнуть. Закашляв, чхнув і стрепенувся.