Безнапасно нар. Не зная, гори, счастливо.
Бузний, -а, -е. Сорный, съ соромъ. Бузне зерно. бузна сіль. Мутная соль, собираемая на мелкой водѣ.
Довгові́чно нар. Долговѣчно, долговременно.
Дрібоши́ти и дрібуши́ти, -шу, -шиш, гл. Дѣлать быстро слѣдующія одно за другимъ движенія. Взяв москаль ціпа і почав швидко-швидко ним дрібушити. Поэтому дрібошити = дріботати 2. Кінь.... дрібошив ристю.
Оча, -чати, с. = оченя.
Перекидати II, -да́ю, -єш, сов. в. перекинути, -ну, -неш, гл. 1) Перебрасывать, перебросить, перекидывать, перекинуть. Нехай би бив, а то й через тин хотів перекинуть. Ні сплисти, ні збрести, ні очима перекинути. Перекинь його (перстінь) з однії руки на другу. 2) Опрокидывать, опрокинуть. Глечик перекинула. 3) Перестраивать, перестроить. Через рік батьківську хату перекинули. 4) Превращать, превратить, оборотить во что. Опинившись на тім боці, вп'ять він і сам перекинувся, і жінку перекинув, зробилися людьми. 5) Давать, дать что либо. Я тобі за те що небудь перекину.
Письменництво, -ва, с. Писательство; сочинительство; письменность.
Правиця, -ці, ж.
1) Десница, правая рука. Без Ніженського полку, як без руки-правиці. Станьте ви, праведники, по правиці, а ви, грішники, по лівиці.
2) Немятая, ровная солома. Принеси мені на устілки правиці. Ум. правичка.
Спочивання, -ня, с. Отдохновеніе. Під вечір (сонце) іде зовсім на спочивання.
Струшувати, -шую, -єш, сов. в. струси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Стряхивать, стряхнуть. Кожух його струшує.
2) Отрясывать, отрясти. Піду хоч яблучок струшу. Струсив грушу, назбірав... груш.