Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гнівитися, -влюся, -вишся, гл. = гніватися. Багатий тут на смерть гнівився. Котл.
Госпо́донька, -ки, ж. Ум. отъ господа.
Грошолю́бка, -ки, ж. Любящая деньги.
Кур I, -ра, м. 1) Пѣтухъ. Желех. кури піють. Пѣтухи кричать. Ой рано, рано кури запіли, а ще ранійше пан Василько встав. Чуб. III. 285. О курях. Во время пѣнія пѣтуховъ. Опівночі застогнала, а о курях сконала. Гол. 2) кур-зілля, м. Раст.: a) Potentilla Tormentilla Schrank. ЗЮЗО. I. 132. б) Convallaria Polygonatum L. ЗЮЗО. І. 170.
Лични́й, -а́, -е́ Аккуратно сдѣланный. А й личний він! Зміев. у.
Паніти, -ні́ю, -єш, гл. Дѣлаться бариномъ. Св. Л. 61. Він не паніє. Мир. ХРВ. 350. Станьмо ж, Ясю, попереду панами, а потім уже будемо паніти. Левиц. І. 216.
Посоромитися, -млюся, -мишся, гл. Постыдиться. Глянь на Бога та посоромся людей. Ном. № 2950.
Пшоняник, -ка, м. Блинъ изъ пшена.
Саджати, -джа́ю, -єш, гл. Сажать. Багатого за стіл сажають, а убогий коло печі не сяде. Ном. № 1598.
Стирати, -ра́ю, -єш, сов. в. стерти, зітру, -треш, гл. 1) Стирать, стереть. Рудч. Ск. II. 150. Ото щось діти крейдою понаписували на дверях, — зітри. Харьк. Вона почала стирати пил. Левиц. Пов. 61. 2) Истирать, истереть. Мовчи, бо я тебе на кабаку зотру! Ном. № 3618.