Балабончик, -ка, м. Ум. отъ балабон.
Брунькувати, -ку́ю, -єш, гл. Съѣдать древесныя почки. Вівці у лісі брунькують, як трави нема.
Вія, вії, ж. Рѣсница. Спустила свої довгі вії на очі. Ум. війка.
Кедровий, -а, -е. Кедровый. Зроби мені кедровую труну. Застель столи кедровиї.
Колька, -ки, ж.
1) Колика, колотье. Русин каже: «іди в поле!» Полька каже: «колька коле». Марині неначе колька заколе в саме серце.
2) Колючка; игла (у ежа). Їж ма кольки.
Лі́карський, -а, -е. Лѣкарскій; врачебный.
Обітяти, -тну, -неш, гл. = обтяти. Вона мені молодому кучерики обітяла.
Публіка, -ки, ж.
1) Стыдъ, позоръ. Ой сміх і публіка: била жінка чоловіка.
2) Позорный столбъ. Желехъ. на публіку сісти. Стать къ позорному столбу. Бо я піду серед села на публіку сісти.
3) Мужчина или женщина дурного поведенія. Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ.
Теча, -чі, ж. Теченіе, течь. Теча як з лотоків.
Тушира, -ри, ж. Баранья шерсть второй осенней стрижки.