Горла́тий, -а, -е. 1) Крикливый, горластый. Цитьте, цитьте, горлатії ворони. Мовчи бо, жутко, не будь така горлата. 2) О ружьѣ, горшкѣ и пр.: имѣющій широкое отверстіе, широкогорлый. Покрепились, підвеселились ми з дідом із того високого горлатого джбану. 3) О мережк'ѣ: съ большими отверстіями. 4) Горла́та я́ма = Горлаха. Складав зерно.... в горлаті ями.
Животи́ння, -ня, с. Внутренности. З дині треба викинути животиння.
Жо́нва, -ви, ж. = I. Жовна.
Затупоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Затопать, застучать копытами. Коли так одного вечора затупотіло в дворі; вибігла стара, а Данило коня прив'язує.
Злучити, -ся. Cм. влучати, -ся.
Неситство, -ва, с. = несить.
Поплисти, -пливу, -веш, гл. = попливти.
Стрижка, -ки, ж.
1) Ум. отъ стрига. стри́жка-перестрижка — такъ дразнятъ стриженныхъ.
2) Остриженная овца. Овечка-стрижка. Чтире стрижки чорненькії із ягняти маленькії.
Хаповитий, -а, -е. Вороватый, нечистый на руку. У нас люде хаповиті.
Ширнути, -ну́, -не́ш, гл. Сунуть, пырнуть, ткнуть. Несе вона діжку з сирівцем. Я ширнув у ту діжку палицею, — аж там полотно крадене.