Витискати, -каю, -єш, сов. в. витиснути, -сну, -неш, гл.
1) Выдавливать, выдавить. Витисни сік.
2) Вытѣснять, вытѣснить. Витискати козаків з маєтностей.
Глуш, -ші, ж. Густо заросшее мѣсто. У глуші, між вербами, капуста погано росте.
Забенкетува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Запироваться.
Зате́мни́ти Cм. затемняти.
Захтиты, -хочу, -чешъ, гл. Захотѣть. Захтивъ у дида выпросыты хлиба. Гуси води захтіли. На Дунай полетіли.
Лайдачка, -ки, ж. Бездѣльница, мерзавка.
Осудовище, -ща, с. Скандалъ, позоръ. Таке осудовище!
Півгодинний, -а, -е. Получасовый.
Позбувати, -ва́ю, -єш, гл. Сбыть (во множествѣ). Подушки і рядна, усе позбувала за царство небесне Марусі і за душу свою й Наумову.
Противний, -а, -е. 1) Противулежащій, находящійся напротивъ. З противної вулиці доносився парубочий гомін. противна хата. Хата по другую сторону сѣней. Сидів собі на лавці у новій світлиці, що одгородив од противної хати. Через сіни противна хата.
2) О волнѣ: противная. На Чорному морі недобре вчинає: противну филю зо дна моря знімає. Cм. супротивний.
3) Непокорный, противящійся. Привів бранців із дарами і противних твоїй волі працювати в твоїм храмі.
4) Непріятный. Противна, як старцеві гривня.
5) Противорѣчащій. Я ж їй слова противного не промовив.