Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аву́рр! меж., выражающее ворчаніе собаки. Прийшовши вона (лисичка) взяла ту торбу з сучкою, підкине її догори дручком..., до тая сучка: «авурр!» Рудч. Ск. І. 16.
Близенько, бливесенько, нар. Ум. отъ близько. Приступи близенько. Чуб. ІІІ. 45.
Болдига, -ги, ж. Каменная глыба. Міусск. окр.
Зморозити, -жу, -зиш, гл. Заморозить. Ой морозе, морозику, добрий чоловіче, зморозь того когутика, хай не кукуріче. Мл. л. сб. 308. Ой зіма, зіма, морозовая, прошу я тебе, не зморозь мене. Лавр. 120.
Ло́піт, -поту, м. Стукотня. Желех.
Отуманити, -ню, -ниш, гл. Обмануть, одурачить.
Подовшати, -шаю, -єш, гл. Удлиниться, сдѣлаться длиннѣе.
Поховати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Спрятать (во множ.). В сій річці скарби поховали. ЗОЮР. І. 55. 2) Похоронить. Смерти нашої доглядати, тіло наше козацьке молодецьке в чистім полі поховати. Макс. (1849), 18. Ой викопай, мати, глибокую яму та поховай, мати, сю славную пару. Мет. 96.
Сироватка, -ки, ж. Сыворотка молочная. І вже такі дари: сметанку ізбери, а сироватку дай. Ном. № 4772.
Супити, -плю, -пиш, гл. Хмурить. Став супити знов чорні брови Данило. МВ. І. 155.