Задриста́тися, -щу́ся, -єшся, гл. Запачкаться поносомъ.
Зго́раний, -а, -е. Сгорѣвшій. Згорана хата.
Підказувати, -зую, -єш, сов. в. підказати, -жу, -жеш, гл. Подсказывать, подсказать.
Поматися, -ма́юся, -єшся, гл. Пообѣщать. Помався перше косить, а тепер не йде. Я помаюсь зробити, та добре не знаю, чи добре зроблю. Помалася ходить до мене на досвітки.
Порізник, -ка, м. Раст. = поранник.
Розвірити, -рю, -риш, гл. Раздать въ долгъ. Розвірив шинкарь у позичку рублів сто.
Упірка, -ки, ж. При нередвижной пловучей сукновальнѣ предохранительный треугольный плотъ для защиты отъ идущихъ по рѣкѣ плотовъ; ставится впереди сукновальни.
Хмара, -ри, ж.
1) Туча, облако. Це, шо ми бачим над собою синє, до це ще не небо, а це оболоки; а те, шо ходить попід оболоками, до то хмара. Смутно мені та сумно мені, мов я в чорну хмару ввійшла.
2) Множество, масса. Хмарою йдуть люде.
3) заходити в хмару. Фантазировать.
4) хмарою перейти. Пройти безслѣдно. Не журись: хмарою перейде, та й край. Ум. хмарка, хмарочка, хмаронька. За сонцем хмаронька пливе. Ясні зірочки — то світилочки, чорні хмарочки, до то свашечки.
Хроміти, -млю, -миш, гл. Хромать. Увца хромить.
Шкідник, -ка, м. Причиняющій вредъ, вредящій.