Бічи, біжу, -жиш, гл. = бігти. Не можу бічи.
Глотно нар. = глітно. Так глотно, що й стати нігде.
Год, -ду, м. 1) Годъ, Год — великий чоловік. Влітку день — год. Ой гуляв, гуляв бідний козак-нетяга сім год і чотирі. Сім год баба похмілялась, та з похмілля і вмерла. Два годи любились вони дуже. Другого чи третього году прислав їй гроші, — на второй или на третій годъ прислалъ ей деньги. у год. Черезъ годъ. Дак він жив год. Вони в год як раз і прийшли довідаться. під год, як до году. Какъ въ какой годъ. Під год (як до году) так і хліб родить. год-у-год. Изъ года въ годъ. Так год-у-год і живемо, хвалити Господа. в ряди-годи. Рѣдко, иногда. 2) мн. года. Лѣта. Инший молод годами, та старий літами. года вийшли кому. Достигъ извѣстныхъ лѣтъ. Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли. 3) у году бути. Служить по найму на годъ. по годах ходити. Служить пр найму на годъ нѣсколько лѣтъ. Та щоб я й горенька не знала, та щоб я не ходила по годах. Та буде ж мене по строках, буде ж мене й по годах. Ум. годок, годочок. Їй дванадцять годочків.
Кирпа, -пи, ж. 1) Вздернутый носъ. Лічить Енея приступає, очками кирпу осідлав. кирпу гнути. Задирать носъ. А як закуштує школи, вже й одвертає пику, вже й кирпу гне. Стара не страшна, так молода кирпу гне. 2) = кирпатий. Ум. кирпонька.
Націлитися Cм. націляти, -ся.
Огидлий, -а, -е. = огидний.
Оточки, -чок, ж. мн. Потроха.
Підсилок, -лку, м. Подкрѣпленіе.
Призволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. призволити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить; соизволять, соизволить. Молода призволила вінчати?
Чорноморський, -а, -е. Черноморскій.