Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безбідно, нар. Безбѣдно.
Дрисли́вий, -а, -е. Часто страдающій поносомъ.
Загле́діти и загля́діти, -джу, -диш, гл. Увидѣть, завидѣть. Як загледить да козаченька на морі. Мет. 101. Загледівши, що її доганяють, побіжить, як полетить на крилах. МВ. ІІ. 45. Загледіла рибалочку, що хороший на вроду. Чуб. V. 560. Вареників не дали. Він і заглядів, що вони на полиці стоять. Мнж. 110.
Здоби́шник, -ка, м. Разбойникъ, хищникъ. Рудч. Чп. 100. Ой як взяли наші чумаченьки з під байраку виходити, ой як узяли вражі здобишники частом до нас доїздити. Н. п.
Ле́зиво, -ва, с. Лѣстница изъ лыка (у бортник.).
Ля́тва, -ви, ж. Дрянь. ля́твою-ля́тва. Дрянь дрянью.
Потурати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Потворствовать, поблажать, мирволить. Ей, не потурай дитині змалечку, бо на старість з його не буде людей. Канев. у. Не потурай, дівчинонько, моїй розмовонці. Мет. 83. 2) Обращать вниманіе. У петрівку не можна всіх пісень співати, а ми не потураємо на те, співаємо всіх. Уман. у.
Розгноїтися Cм. розгноюватися.
Розчолопати, -паю, -єш, гл. = розшолопати. Бач коли розчолопав, що воно й як діється. Волч. у.
Струдитися, -джу́ся, -дишся, гл. Изнуриться отъ работы, истомиться, измучиться. Вх. Лем. 471.