Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болющий, -а, -е. = болючий Чуб. І. 122. Болить воно (серце) рівно, однаково болем болющим. МВ. (О. 1862. І. 81). Болюх болющий. Мил. М. 48. Болющі зуби. Г. Барв. 35.
Вабко нар. Легко приманиваемо.
Відпірати Ii, -раю, -єш, сов. в. відперти, відіпру, -преш, гл. 1) Отпирать, отпереть. Скрипливії ворітечка, не можу відперти. Мет. 2) Отражать, отразить, дать отпоръ, отогнать. Смерти не відперти. Посл. Насилу відперли його. Черк. у. 3) Относить, отнести (тяжелое что либо).
Лахамендрики и лахаминдрики, -ків, м. мн. Тряпье, рубище. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Нагомоні́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Наговориться.
Осьмірка, -ки, ж. Въ церковномъ зданіи: осьмигранная часть передъ куполомъ. Шух. І. 116.
Перемотати Cм. перемотувати.
Позануздувати, -дую, -єш, гл. Зануздать (многихъ). Позануздуй обох коней. Харьк.
Роспорощатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Раскричаться.
Тись II, меж., выражающее протискиваніе, проталкиваніе въ толпѣ. Сюди тись, туди тись, та й прошов. Шейк.