Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буква, -ви, ж. 1) = буквиця. 2) Буква.
Відчустрити, -рю, -риш, гл. Отколотить, высѣчь.
Дери́нник, -ка, м. Раст. Rubus caesius. Лв. 101.
Переламати, -ма́ю, -єш, гл. Переломать многіе предметы одинъ за другимъ.
Посадити, -джу́, -диш, гл. 1) Посадить. Козаченька молодого на ослінці посажу. Чуб. Насип же, матінко, високу могилу, посади, матінко, червону калину. Мет. 95. 2) Засадить. А ми гори посадимо собі виноградом. ЕЗ. V. 242. 3) Истратить попусту. Коли яка копійка йому трапиться, він у тій беседі її й посадить. Г. Барв. 276. 4)на лід. Поставить въ затрудненіе.
Просаджувати, -джую, -єш, сов. в. просади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Продѣвать, продѣть, просунуть. 2) Прокалывать, проколоть.
Птуц! меж. Крикъ, которымъ гонятъ телятъ. Вх. Лем. 458.
Удоволятися, -ляюся, -єшся, сов. в. удоволи́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. = удовольнятися, удовольнитися.
Чернобривець, -вця, м. и пр. = чорнобривець и пр.
Шаф.. Cм. шахв..