Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варудити, -джу, -диш, гл. Томить. Коло серця варудить. Cм. марудити.
Жа́рити, -рю, -риш, гл. 1) Жарить, печь, жечь. Жарять в печах. Хата, 188. Як піднялось сонечко, що то вже жарило. Кв. 305. 2) Быстро бѣжать. Як же він прудко жаре на гнідому. 3) Сильно бить, сѣчь. Давай діда жарити поліном. Рудч. Ск. II. 184.
Жолобо́вий, -а, -е. Относящійся къ жолобу.
Жура́бки, -ків, м. Шерстяные носки.
Келеф, -фа, м. = келеп 2. Шух. I. 128, 274.
Колодовбина, -ни, ж. Выбой, ухабъ. Желех.
Лихва́рь, -ря́, м. Ростовщикъ. Він лихварь, дає гроші у позику, бере процент з людей, тим і пожива. Новомоск. у.
Обцілувати, -лую, -єш, гл. Расцѣловать. Хоч оплачу, обцілую мою єдину дитину. Левиц. І. 61.
Панюга, -ги, м. Ув. отъ пан. Роскидався на широкій канапі мов справдешній панюга. Левиц. І. 220.
Понаставляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и наставити, но во множествѣ. Драг. 288. Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч. Рудч. Ск. II. 152.