Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багатенний, -а, -е. Очень богатый. Желех.
Батусьо, -ся, м. Ум. отъ батько.
Забагти, -гну, -неш, гл. Пожелать, захотѣть. Антосьо забаг: їхати та й їхати. Св. Л. 174.
Кватирька Cм. кватирка.
Ляга́ти, -гаю, -єш, сов. в. лягти́, -жу, -жеш, гл. 1) Ложиться, лечь. Так мені жилося: устаю — плачу і лягаю плачу. МВ. ІІ. 15. Лучче мені та гіроньки копати, аніж мені з нелюбом та спати лягати. Мет. 260. Високії ті могили, де лягло спочити козацькеє біле тіло. Шевч. 48. Курява лягає. Шевч. 89. Субота — не робота: помий, помаж та і спати ляж. Ном. № 542. Еней на піч забрався спати, зарився в просо, там і ліг. Котл. Ен. 2) Только сов. в. Умереть. Робила цілий вік панам, та мабіть ляжу як кістка гола. Ном. № 1520. 3) Заходить, зайти (о солнцѣ). Лягло сонце за горою, зорі засіяли. Шевч. 53.
Надложи́ти, -жу́, -жиш, гл. = надкласти.
Неволенька, нево́лечка, -ки, ж. Ум. отъ неволя.
Переїздка, -ки, ж. Маленькій мостикъ черезъ ровъ или ручеекъ. Н. Вол. у.
Плит, -та, м. Плотъ. Мнж. 189.
Скорина, -ни, ж. Корка (хлѣба). Дівчата-небожата, дайте скорину хліба. Чуб. V. 1123. Ум. скоринка, скориночка. Чуб. V. 583.