Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зрослий, -а, -е. Выросшій. Левч. 10.
Осеніти, -ніє, гл. безл. Начинаться осени. На дворі осеніє, шевцеві веселіє.
Подосилати, -ла́ю, -єш, гл. Дослать (во множествѣ).
Позмотувати, -тую, -єш, гл. Смотать (во множествѣ).
Понамазувати, -зую, -єш, гл. Намазать (во множествѣ). Тими ягодами понамазуй очки (у вуллях). Чуб. І. Понамазував підошви смолою. Чуб. II. 604.
Пообплутувати, -тую, -єш, гл. Опутать (во множествѣ).
Самовільний, самово́льний, -а, -е. Своевольный.
Становище, -ща, с. 1) Положеніе, мѣсто. К. ЦН. 289. 2) Позиція, станъ, лагерь, постъ. Який же ти, Гавриленку, такий дурень уродився, що ти прийшов до становища, да й не перехрестився. Мет. 457. 3) Мѣсто остановки пасомаго скота. Догнали отару до становища. Мир. ХРВ. 40.
Трапаш, -ша, м. Зимняя дорога, утоптанная овцами. Шух. І. 81.
Уїзжений, -а, -е. Много Ѣздившій, объѣзженный. Уїзжена коняка везе не зупиняючись. Мир. Пов. І. 125.