Витирати, -раю, -єш, сов. в. витерти, -тру, -треш, гл.
1) Вытирать, вытереть. Витри лаву.
2) Вытирать, вытереть, стирать, стереть.
3) — сірничка. Зажечь спичку. Нема в віщо витерти сірничка. — огню. Добыть огня треніемъ. Витер огню деревом об дерево.
Зима́рка, -ки, ж. Зимняя хата въ полонинах, безъ печи, — въ ней живутъ работники, убирающіе сѣно, а также кормящіе стоящій тамъ скотъ.
Кляштор, -ра, м. Католическій монастырь. Будувать кляштори і костьоли.
Носатий, -а, -е. 1) Носатый, длинноносый. Яка ти носата!
2) Больной сапомъ. Міняй, свату, сліпу кобилу на носату. Ум. носатенький.
Перинний, -а, -е. Относящійся къ перинѣ.
Прищибати, -ба́ю, -єш, гл. Сгонять. Попід бескід зелененький вівці прищибаю.
Розстригати, -га́ю, -єш, сов. в. розстри́гти, -жу́, -же́ш, гл. Разстригать, разстричь.
Ростовкмачити, -чу, -чиш, гл.
1) Разбить, растолочь.
2) Разъяснить, растолковать.
Сірка, -ки, ж.
1) Ум. отъ сіра.
2) Сѣрка къ ушахъ.
Умережити, -жу, -жиш, гл. 1) Украсить узорами. 2) Уплесть, съѣсть. Сім пирогів умережу та ляжу — полежу. Сей кусок як умережиш, так і піч перележиш.