Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відлигнути, -ну, -неш, гл. 1) Потеплѣть, отсырѣть. Оце після дощу земля відлигла. Черниг. г. 2) — на серці. Легче сдѣляться на душѣ. Нехай трохи одлигне на серці. О. 1862. V. 58.
Добре́зний, добре́нний, -а, -е. Очень добрый, хорошій, очень вкусный и пр. Cм. До́брий. Така добренна патериця з срібною головкою. Мнж. 107.
Знеславлювати, -люю, -єш, знеславля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. знеславити, -влю, -виш, гл. Обезславливать, обезславить. Желех.
Калюжити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать лужи. 2) Пачкать, грязно что либо дѣлать. Вас. 211.
Мене́ний, -а, -е. Поименованный, названный. У мененому селі жінка вдова злю билась з парубком. О. 1862. II. 57.
Нерожень, -жня, м. Родъ дикой утки.
Пасчин, -на, -не. Принадлежащій пасхальному хлѣбу. Саджає... паску до печі, а також пасчину посестру. МУЕ. III. 44.
Позасвічувати, -чую, -єш, гл. Зажечь (во множествѣ). Єв. Л. XII. 35. На селі вже світло позасвічувано. Ком. І. 4.
Солонище, -ща, с. = солонець 1. Збігаються як на солонище. Ном. № 13902.
Туманний, -а, -е. Туманный.