Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багатирство, -ва, с. Богатство. Нехай йому з його багатирством! Мир. Пов. І. 158 б.
Лоб, лоба, м. = ліб. Чужий лоб скубши, треба й свого наставити. Ном. № . Ні з того, ні з сього бери за лоб один другого. Ном. № 3517. Ум. лобик, лобичок, лобо́к, лобочок. А які твої телята? — На лобку лисинка, на шийці мотузочка. Ном. № 12841. Ой ти, котку-коточку, сіренький лобочку. КС. 1893. VII. 82. Ув. лобище.
Мжи́чка, -ки, ж. = мжаВх. Зн. 35.
Недалекий, -а, -е. Недалекій, близкій.
Позачіплювати, -люю, -єш, гл. Зацѣпить (во множествѣ).
Пороздушувати, -шую, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Припрохувати, -хую, -єш, сов. в. припроха́ти, -хаю, -єш, гл. = припрошувати, припросити. Та виходьте, не бійтесь!... припрохував їх Сухобрус. Левиц. Пов. 28.
Скороздра, -ри, ж. Скороспѣлка. Мнж. 192.
Точій, -чія, м. Рабочій, очищающій зерно на грохотѣ. Я був тоді точій на тім току, пшеницю точив. Екат. г.
Ховати, -ваю, -єш, гл. 1) Прятать. Де тії гроші, що ти служив? де ти їх ховав? Рудч. Ск. II. 154. Що-дня він мед тягав та в берлозі ховав. Гліб. 2) Беречь, хранить. А ви Україну ховайте. Шевч. 159. ховай боже! Сохрани Богъ. Ном. № 5141. 3) Хоронить, погребать. Хведора Безрідного ховали, в семип'ядні пищалі гремали, у суремки жалібно вигравали. Макс. Ховав піп, ховав дяк і паламарище. Н. п. 4) Выкармливать, воспитывать.