Бруя, бруї, ж.
1) Быстрое теченіе въ рѣкѣ. Виїхав човном на річку, саме на брую.
2) Сквознякъ. Воли заслабли, бо їх поставили в теплій кошарі саме на бруї.
Вижимати, -маю, -єш, сов. в. вижати, -жму, -меш, гл. Як треба, то хоч у щимки голову положи, то нічого не вижмеш.
Грома́дити, -джу, -диш, гл. Сгребать (о сѣнѣ, скошенномъ хлѣбѣ, горящихъ угольяхъ). Пійшли сіна громадити. Кочергою жар громадила. О курахъ: гресть лапами. На улиці півничок громаде.
За́біч Ii нар. Въ сторону, въ сторонѣ, стороною. Нашого хутора не зачепила буря, пішла мимо, наш зостався забоч.
Обривок, -вка, м. Обрывокъ, кусокъ веревки. Ум. обри́вочои. Не будь, бичку, на обривочку.
Перекудовчити, -чу, -чиш, гл. = перекудлити.
Родак, -ка, м. Родственникъ.
Розскочитися, -чуся, -чишся, гл.
1) Распасться на куски, разскочиться. Так той меч на канцурки і розскочивсь.
2) Лопнуть, треснуть. Аж ся земля розскочила. Розскочиться моє серце на дві половині.
Розсужати, -жа́ю, -єш, гл. = розсуджувати. За отецькою дитиною отець-матір стане, за бідною сиротою сам Бог розсужає.
Сідець, -дця, м. Сидѣнье для работника при разл. работахъ: у пряхъ то-же, что днище 2. у ткачей — сидѣнье въ ткацкомъ станкѣ или въ ремісничку, у токаря — сидѣнье при ток. станкѣ, у гуц. пастуховъ — толстый и вязкій столбикъ, на кот. садить доящій корову или овцу, и пр.