Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бичий, -а, -е. Бычій. Вас. 163.
Бобро, -бра, м. = бобер 1. Харьк. у.
Бурлацький, -а, -е. Принадлежащій бурлаці, къ нему относящійся, свойственный ему. Молодий бурлацький син. Рудч. Чп. 115. Ніхто не заплаче по білому тілу по бурлацькому. Рудч. Чп. 153. бурлацьке сонце. Луна, — шутливое названіе, данное потому, что бурлакам часто приходится ходить ночью, скрываясь. бурлацький отче-наш. Шутливая молитва, въ которой просятъ избавленія отъ разныхъ бѣдъ жизни бурлак. О. 1861. X. Св. 50.
Верес, -су, м. Раст. = веріс. Вх. Пч. І. 9.
Ко́тичок, -чка, м. Ум. отъ ко́тик.
Міздря́, -рі, ж. Мездра. Вас. 157.
Недолітній, -я, -є. Несовершеннолѣтній.
Перехварбувати, -бу́ю, -єш, гл. Перекрасить.
Пристава, -ви, м. Наблюдающій за работами. Святі молотять жито, а святий Петро стоїть над їми за приставу. Чуб. II. 337.
Трепетати, -чу́, -чеш, гл. 1) Дрожать, содрагаться, трепетать. І вся вселенна трепетала. К. Псал. 176. Легко трепече його серце. Мир. ХРВ. 40. 2) Бояться, трепетать.