Вугнотати гл. = гугнявити.
Ґоспо́да, -ди, ж. = Господа.
Затріма́ти, -ма́ю, -єш, и пр., гл. = затримати и пр.
Кабинет, -ту, м. Кабинета. Восьма хата — мій кабинет.
Курохват, -та, м. = курокрад. Прибіг к троянцям, засапався, мов з торгу в школу курохват.
Лапик, -ка, м. Въ загадкѣ: листь капусты. Лапик на лапику, а й голки не було.
Ліни́тися, -нюся, -нишся, гл. = лінуватися. При готовій колоді не лінись вогонь класти.
Паніматка, -ки, ж. Мать, госпожа; матушка. Подивітеся, паниченьки, які в мене черевиченьки: отсе мені паніматка дала, щоб хороша я панянка була. Коли хоч, перескоч, вирви собі м'ятки; коли хоч мене взять, спитай паніматки. Изъ вѣжливости называютъ такъ хозяйку, а также младшія женщины старшихъ, также мужчины женщинъ. А чому ж не зумію? — каже дівчина. — Раз мені покажете, паніматко, а другий і сама знатиму. Яка хатка, така й паніматка. Скажи мені, паніматко, щиро. Ум. паніматочка. А в нашої паніматочки один синочок.
Покликати 2, -ка́ю, -єш, гл. Восклицать, громкимъ голосомъ обращаться къ кому; взывать къ кому, отзываться къ кому. Ей слугу свого добре кликав-покликав: «Ей, слуго ти мій, повірений Хмельницького». На турків яничар, на бідних невольників покликає. Їх стам люде знати, добрим словом покликати.
Шовк, -ку, м. Шелкъ. А я шовком вишиваю. Бреше, як шовком, шиє.
