Гре́ць, -ця, м. 1) Музыкантъ, игрокъ. Ні швець, ні мнець, ні в дуду грець. 2) = Герець. Петро почав козацький грець. 3) Апоплексическій ударъ, параличъ, пострѣлъ. Грець тебе побивай. Щоб тебе грець попоносив на вилах. Шоб його кінський грець узяв.
Дога́на, -ни, ж. 1) Порицаніе, хула; упрекъ. Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного. 2) Недостатокъ, порокъ. А що мені за догана, що я руда та погана — за те мій батько багач. Дога́ну да́ти. Осудить, охулить, упрекнуть, найти недостатокъ. Козаченько за дівчину та три копи дав та щоб її ніхто не займав, ніхто не займав, за ручку не взяв, перстеня не зняв і догани не дав. Що Лукенька у батенька дитина була, усім вона парубочкам догану дала. Свита добра, ніхто догани не дасть. Ум. Дога́нка, дога́нонька, дога́ночка. Любить тебе отець, любить тебе мати, тільки тобі доганочки, що ти небагатий. Тільки тобі доганочки, що ти не чорноброва.
Домча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Домчать, быстро довезти, донести. Кінь як поніс, як поніс, — домчав.
Перекладач, -ча, м. Переводчикъ.
Перечутися, -ється, гл. безл. Дойти вѣстямъ, быть услышаннымъ. Перечулося в нас об Барці, що жива й хороша.
Потеря, -рі, ж. Порча, вредъ. Він остався на дорозі, бо йому трапилась потеря: упряж порвалась. Борзна.
Придбовувати, -вую, -єш, гл. = придбавати.
Уписувати, -сую, -єш, сов. в. уписати, -шу, -шеш, гл.
1) Вписывать, вписать.
2) Списать, умѣстить писавши, уписать. Це наказали, що на воловій шкурі не впишеш.
Шкафа, -фи, шкахва, -ви, ж. = скахва. Части: деревянная ручка — колодка, ножъ — шнафа, ножъ къ ручкѣ прикрѣпленъ двумя вушками. Вушка наз. въ Галиціи также антабками.
Шпіальтер, -ру, м. Цинкъ. Купив міди та шпіальтеру до дзвону.