Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виправдати, -ся. Cм. виправдувати, -ся.
Відступця, -ці, м. Отступникъ.
Невмілість, -лости, ж. Неумѣлость. Чуб. І. 270.
Подніпрянець, -нця, м. Житель поднѣпровья. Желех.
Прозиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. прозватися, -звуся, -звешся, гл. Называться, назваться. Стара прозивається Терпилиха Горпина, а дочка Наталка. Котл. Н. П. 390. Ой був в Січі старий козак, прозивався Чалий. О. 1862. IX. І. (Н. п.).
Сваволити, -лю, -лиш, гл. Своевольничать.
Святити, -чу́, -тиш, гл. Святить. Коли не прийду до церкви, то все паски святять. Ном. № 168. 2) Рукополагать.
Тільце, -ця, с. Ум. отъ тіло.
Тук! меж. Стукъ! Прийшов же я під віконце — тук, тук! Чуб. V. 173.
Циндрити, -рю, -риш, гл. Расточать, мотать. Лубен. у. От і всі гроші. І я їх не циндрю, бо думаю одружиться. Шевч. (О. 1862. V. 12).