Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висіти, -шу, -сиш, гл. Висѣть. Сядь, нехай поли не висять. Ном. № 11861. Висить чоловік неживий. Рудч. Ск. II. 180.
Жі́ночка, -ки, ж. Ум. отъ жінка.
Лапики, -ків, мн. Раст. Caltha palustris. ЗЮЗО. І. 115.
Одноплемінний, -а, -е. Единоплеменный.
Плоховитий, -а, -е. Тихій, смирный. А дитя молоденьке та плоховите собі. Федьк.
Приблуда, -ди, об. Бродяга, пришелецъ; приставшее животное. Не знаю, де вони взялись — приблуда князь, була й княгиня. Шевч. 325. Коня мого приблудою будуть називати. Макс.
Семянистий, -а, -е. Многосемейный. То народ семянистий. О. 1861. II. 246.
Сінці, -ців, ж. Ум. отъ сіни.
Употужнитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Сдѣлаться могущественнымъ. Впотужнились навіки дияволови діти. К. МБ. II. 131. 2) — на ко́го. Ополчиться. Употужнились на. мене при лихій моїй годині, та свята Господня сила мою неміч заступила. К. Псал. 38.
Хряпатися, -паюся, -єшся, гл. 1) = хряпати. 2) Трескаться. Посуда хряпається від огню.