Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вереду меж., обозначающее капризничанье. Встрѣчено въ скороговоркѣ: Вереду-вереду та пасла дівчина череду. Харьк.
Виралити, -лю, -лиш, гл. Пройти поле раломъ.
Гуля́кати, -каю, -єш, гл. Кричать. Вх. Уг. 234.
Зва́кувати, -ку́ю, -єш, гл. Потерять время, пробыть празднымъ. Ось я піду в жнива пшениці й жита жать, то, часу марне щоб, мовляв, не звакувать, скошу і свій горох. Г. Арт. (О. 1861. III. 96).
Костричуватий, -а, -е. Имѣющій много кострики. Костричувате прядіво. Н. Вол. у.
Позмордовувати, -вую, -єш, гл. Измучить, изнурить (многихъ).
Тевкало, -ла, об. 1) Тотъ или та, которые съ жадностью ѣдятъ, производя при этомъ чавканіе. Отсе ще тевкало. Шейк.
Трібний, -а, -е. Нужный, необходимый. Ще мені самому ця книжка трібна.
Чмихнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чмихати. Фыркнуть, подуть. То муцик, вирвавшись на двір, на голос гончих одізвався, чмихнув, завив, до них озвався. Котл. Ен. IV. 44. Фыркнуть отъ смѣха. Сим. 192.
Шевців, -цева, -ве Принадлежащій сапожнику. Желех.