Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гонки́й, -а́, -е́. 1) = Гінкий. Тонка, гонка ще й висока, листєм широка. Грин. ІІІ. 199. 2) Быстрый (о лошади). Коні гонкі як вітер. Рк. Левиц.
За́якоритися, -рюся, -ришся, гл. Согнуться. Дивись, як якорь заякорився. Борз. у.
Печаловитий, -а, -е. Печальный. А тут хто й стрінеться — понурий, неговіркий, печаловитий. МВ. І. 44.
Повистругувати, -гую, -єш, гл. Выстрогать (во множествѣ). Оці ж дошки гарно повистругуй! Славяносерб. у.
Порозчахувати, -хую, -єш, гл. То-же, что и розчахнути, но во множествѣ.
Постій, -тою, м. Постой. Прийшли у ту слободу, де вона жила, салдати на постій. Кв. Біднили нас постоями (ляхи). К. Досв. 115.
Рубанка, -ки, ж. 1) Рубка (дровъ). 2) Сортъ мелколистой махорки.
Стогноти, -нот, ж. мн. = стогначі. А щоб на тебе хвороба та стогноти. Н. Вол. у.
Хутрування, -ня, с. 1) Подбивка мѣхомъ. 2) Обшивка шалевками.
Шумкий, -а, -е. Шумный, шумящій. Мов у Базавлуці, за деревом шумким не чує нас. К. ПС. 117.