Бережак, -ка м. Прибрежный житель.
Бола, -ли, ж. Тяжелая болѣзнь, эпидемическая болѣзнь. Бола по людях ходе якась; з боли люди мруть.
Відволожувати, -жую, -єш, сов. в. відволожити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать влажнымъ. Треба табак одволожити. 2) Облегчать, облегчить, утѣшать, утѣшить. Cм. прим. при словѣ Відволога.
Діве́нна, -ни, ж. Раст. Verbascum thapsus. Cм. Гадинник.
Затру́шувати, -шую, -єш, сов. в. затруси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Посыпать, посыпать чѣмъ, засыпать чѣмъ. Як де попріло, — затрушують гречаним борошном. Як докопаю, — хворостняком затрушу. О, як затрусить зеленим маком, то тільки держись берега! — О человѣкѣ, который засыпаетъ укорами, бранью и пр. 2) Только сов. в. Затрясти. З'їхали на грудувату дорогу, то так затрусило.
Ковання, -ня, с. = кування.
Ле́стівочка, -ки, ж. Ум. отъ ле́стка.
Межи́гірець, -рця, м. Живущій между горами.
Напиндю́читися, -чуся, -чишся, гл. Надуться. Нажабиться кожен, напиндючиться.
Понаорювати, -рюю, -єш, гл. Вспахать (во множествѣ). Уже на зяб понаорювали.