Вовчище, -ща, м. = вовцюга. Тікайте, бо йде вовчище-помелище.
Водовий, -а, -е. Водяной. водова вовна. Раст. водяной мохъ, Conferva.
Заваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Завалять. 2) Напачкать.
Курій II, -рія, м. 1) Гермафродитъ куриной породы. 2) Еврейскій мясникъ, рѣжущій птицу.
Лепеха́, -хи, ж. 1) Раст. Аиръ, Acorus calamus. Также жидівська лепеха. 2) Раст. Scirpus sylvaticus.
На́долобень, -бня, м. = надовбень.
Недоливок, -вку, м. Недолитое до полной мѣры.
Пиж, -жа, м. Родъ дѣтской игры.
Потуга, -ги, ж. 1) Сила, мощь. Царство Боже прийде в потузі. Перемогла б нечисту силу ти пречистою потугою своєю. 2) Военная сила, войско. Та підтягай, малий джуро, та попруги стуга, бо буде ж нам, малий джуро, велика потуга. А я ляхів не боюся і гадки не маю, за собою великую потугу я знаю, іще й орду татарськую веду за собою. 2) потугу чути. Предчувствовать бѣду (отъ какой либо силы). Не лай мене, — каже кінь, — як мені не вбиваться (в землю), коли я потугу чую. — Яку ж ти потугу чуєш? — пита хлопець. — А таку: як насипле мати тобі борщу, то ти не їж та за вікно вилий, бо як попоїси, то більш тобі не жить. Ум. потугонька. Десь на свою головоньку потугоньку чую.
Припірати, -ра́ю, -єш, сов. в. приперти, -пру, -реш, гл. Упираться, упереться. (Будинок) до другого стріха в стріху припірав.