Зазрі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. = заздріти.
Застукоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Учащенно застучать. Шось застукотіло у вікно. 2) Забиться (о сердцѣ). Серце в батька й матері швидче застукотіло.
Зашахра́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Замотаться. Припливло мені у думку: еге, був він багатир над усе село, одже зашахрався: де млини, де воли, де коні, де яка худоба, де що було, усе геть чисто поцінували.
Земле́пис, -су, м., земле́пись, -сі, ж. Географія.
Письмо, -ма, с. 1) Писаніе; рука. 2) Грамотность. 3) Письмо. А я ж тії листи, а я ж тії письма сам перечитаю. 4) Святе Письмо. Священное писаніе. Ти аю Святе Письмо в руки береш-читаєш, нас, простих людей, на все добре наставляєш. Дума. 5) = писання 3. Ум. писе́мце, письмечко.
Позаростати, -та́ємо, -єте, гл. Зарости (во множествѣ). Позаростали стежки і доріжки травою зеленою.
Порозмокати, -ка́ємо, -єте, гл. Размокнуть (во множествѣ).
Садівничий, -а, -е. 1) Садовничій.
2) Садовникъ. Мій дід був садівничим у панськім садку.
Чарівний, -а, -е. Волшебный. Я горілки не п'ю, а чарівної і потім. О моя радість, мій сон чарівний.
Щебетуха, -хи, ж.
1) Пѣвунья (о птицѣ).
2) Говорунья, болтунья. Чом до мене не говориш, моя щебетухо? Ум. щебетушка, щебетушечка.