Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Биркувати, -ку́ю, -єш, гл. Отмѣчать, дѣлать помѣтки, нарѣзки. Cм. бирка 4.
Гоча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Ржать. Уже коні на стану гочать. Н. п. Харьк.
Грани́ця, -ці, ж. 1) = Гряниця. «Куди, синку, виїзжаєш?» — За границю по дівицю. Чуб. ІІІ. 464. 2) Исландскій мохъ, Cetraria islandica L. Вх. Зн. 12. Ум. грани́чка. Вх. Лем. 405.
Западня́, -ні, ж. 1) Глубокая долина, западина. 2) Западня, ловушка. Раз, чатуючи з десятком козаків у полі, попавсь був я у таку западню. К. ЧР. 112. Ум. западе́нька.
Неньчин, -а, -е. . матушкинъ, материнъ
Об'їздити 2, -джу́, -ди́ш, гл. = об'їзджати.
Попідпускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и підпустити, но во множествѣ.
Роспари I, -рів, м. мн. Оттепель. Александров. у.
Харчити, -чу, -чиш, гл. = харчувати. Харчив його місяць. Прил. у.
Штурхобочний, -а, -е. Такой, при которомъ толкаютъ въ бока; переносно: рукопашный. Штурхобочний бой. Котл. Ен. ІV. 47.