Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дога́нка, дога́нонька, доганочка, -ки, ж. Ум. отъ догана.
Дяконе́нко, -ка, м. Сынъ діакона.
Жере́бна прил. Жеребая (о кобылѣ).
Мочи́вий, -а, -е. = мочливий. Мочиве літо. Вх. Зн. 37.
Одурити, -рю́, -риш, гл. Провести, обмануть. А найкраще б зробив св. Петро, як би одурив чорта, бо одурити таку погань нема гріха. Чуб. І. 143.
Підвішувати, -шую, -єш, сов. в. підвісити, -шу, -сиш, гл. Вѣшать, повѣсить. Петра засудили: Петра підвісити. Гн. II. 235.
Пороскушувати, -шую, -єш, гл. Раскусить (во множествѣ).
Рівноваговий, -а, -е. Равновѣсный, равнозначущій. Дві рівновагові половині спасенної ассоціяції «капитала» з працею і работи розумової з работою мускульною. К. Кр. 20.
Сюрчання, -ня, с. 1) Жужжаніе, трескъ (насѣкомыхъ). Докучне сюрчання травяних коників. Мир. ХРВ. 4. 2) Жужжаніе (веретена).
Черепашеня, -няти, с. Дѣтенышъ черепахи. Мил. ЛІ. 30.