Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Битися, б'юся, б'єшся, гл. 1) Биться, драться, сражаться. Бийтесь, не виляйте, настав тепер то січі час. Котл. Ен. VI. 24. Господарю Волоський, чи будеш зо мною биться? Н. п. Байте, поки б'ється. Шевч. 2) Биться, трепетать. Ти не знаєш, моя мати, за ким серце б'ється. Мет. 50. Жила б'ється. Плаче, плаче та ридає, як рибонька б'ється. Н. п. Сокіл.... і давай перед нею биться, наче підбитий. Мнж. 4. 3) Биться обо что. Будеш плакать, в землю битись, долю проклинати. О. 1862. II. 82. 4) Стараться, биться. Грин. II. 88. Бється, як риба об лід. Посл. Настя ночі не поспить, усюди старається, б'ється, достає. Стор. 5) Бить, ударять. Ходить дівка по бережку та все в груди б'ється. Мет. 19. 6) О кобылѣ: имѣть случку. Угор. 7) битися навбитки. Особый родъ игры яйцами на свѣтлый праздникъ: бить одно яйцо объ другое, и чье разобьется, тотъ и считается проигравшимъ. 8) битися об заклад. Держать пари, биться объ закладъ. 9) битися луною. Отдаваться эхомъ. Стукотіння од коліс билося луною в обидва боки того яру. Левиц. Пов. 272.
Браха, -хи, об. Берущій, берущая. Будеш даха, будеш і браха. Черниг. у.
Відгосподарювати, -рю́ю, -єш, гл. Перестать быть хозяиномъ.
Заби́йство, -ва, с. Убійство.
Залу́плюватися, -лююся, -єшся, сов. в. залупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Залупливаться, залупиться.
Зизу́ля, -лі, ж. = зозуля.
Крутько, -ка́, м. 1) Вертунъ, постоянно вертящійся, кружащійся человѣкъ. Также: непосѣда? непостоянный? 2) Вихрь. Крутько схопився. Лохвиц. у. Слов. Д. Эварн. Вѣроятно крутько́м называется собственно тотъ злой духъ, который, согласно народному вѣрованію, производить вихрь. 3) Употребляется какъ нарѣчіе: крутька — кружась. Ізнов удвох носяться наздибочки і крутька по панськи. Г. Барв. 341.
Повилинювати, -нюємо, -єте, гл. Облинять, отлиняться (о многихъ). з одежі усі повили́нювали — обносились. Грин. II. 185.
Поламатися, -маюся, -єшся, гл. Изломаться. Воли поздихали, вози поламались. Шевч. 532. Коли на те піде, то й серед битого шляху поламаєшся. Ном. № 1679.
Прямцювати, -цю́ю, -єш, гл. = прямувати 1, 2. Св. Л. 215, І не куди где він, а до них у ворота прямцює. Св. Л. 272.