Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доли́нний, доли́новий, -а, -е. Относящійся къ долинѣ.
Жва́кання, -ня, с. Чавканіе, жеваніе.
Лущ, -ща, м. пт. Fringilla coccothraustes. Вх. Пч. II. 10.
Мая́чний, -а, -е. Видный, замѣтный. То вид маячніший, завидніший був, поки не стригсь, а як чуба збув, то таке гостропике стало. Лубен. у.
Охаючувати, -чую, -єш, сов. в. охаючити, -чу, -чиш, гл. = обханючувати, обханючити.
Повихатися, -хаюся, -єшся, гл. Покачаться. Ходім же, вибіратимеш собі сужену; та гляди, як не вибереш, — твоя голова отам на коляці повихається. Чуб. II. 22.
Сколотити, -чу́, -тиш, гл. 1) Возмутить. Налетіли гуси з броду, сплотили мені воду. Чуб. V. 90. 2) Взболтать. Котл. Ен. VI. 73. 8) Сбить (масло и пр.). 4) Встревожить, смутить. Побіг Сава попереду, а сколотив всю череду. Чуб. III. 376.
Сокирянка, -ки, ж. Кирка. Угор.
Утолитися, -люся, -лишся, гл. Удовлетвориться. Ото їсть! ніяк не в)политься. Ото реготить! ніяк не виголиться. Н. Вол. у.
Утя 2, утяти, с. Утенокъ. Росте, як утя на воді. Ном. № 8610. Летить стадо утят. Рудч. Ск. ІІ. 34. Ум. утятко.