Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вищиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вищирити, -рю, -риш, гл. = вишкіряти, вишкірити. Вищирив зуби, як циганські діти до місяця. Ном. № 12637. Вищирив зуби, як печене порося. Ном. 12637.
Дя́ка, -ки, ж. 1) Благодарность. Не сподівайся дяки від приблудної псяки. Ном. № 4604. дя́ку віддава́ти. Приносить благодарность, благодарить. Пішов.... Богу дяку оддавати, що жив у ворога зоставсь. Мкр. Г. 23. 2) Охота, желаніе. Як маш дяку, то зроб. Вх. Лем. 413.
Зв'я́зь, -зі, ж. 1) Архитект. Связь, соединеніе. Черк. у. 2) Крѣпость, прочность. Хоч в семрязі, аби в добрі зв'язі. Ном. № 11250.
Зіма́ и зима, -ми, ж. 1) Зима. Зімо, зімонько, зімо лютая, ой прошу тебе, не морозь ти мене. Чуб. V. 874. — впала. Аж гульк — зіма впала. Шевч. 81. 2) Лихорадка. зима б'є (кого́). Пароксизмъ лихорадки (у кого). Вх. Уг. 241. Ум. зімонька.
Мення́ти, -ня́ю, -єш, гл. Именовать. Як вони себе менняли, чи святими, чи як, — не знаю. Павлогр. у.
Недогризок, -зка, м. Огрызокъ.
Обмаїти Cм. обмаювати.
Переслати 1). Cм. пересилати. 2) Cм. перестилати.
Почванитися, -нюся, -нишся, гл. Почваниться, поважничать.
Химородниця, -ці, ж. Колдунья, вѣдьма. Нѣжин. у.