Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бездоганність, -ности, ж. Безупречность. Желех.
Вдовування, -ня, с. = удовування.
Витрішкуватий, -а, -е. Пучеглазый. Сич витрішкуватий О. 1861. XI. Кух. 16. Витрішкуваті очі. Левиц. І.
Злодій, -дія, м. 1) Воръ. Казали їй руки ізв'язати; посадили між злодіями, між убійниками, молоду та добру. МВ. ІІ. 193. Не так лютує голий злодій, коли не має що украсть, як наш латин тут розгнівився. Котл. Ен. IV. 48. Хто перелазить в кошару, той злодій. Не піймавши, не кажи злодій. Посл. 2) Раст. = гречка дика. Вх. Пч. І. 9. 3) Нас. короѣдъ, Bostrychus. Вх. Пч. І. 5.
Курбало, -ла, с. Болѣе глубокое мѣсто въ рѣчкѣ. Шух. I. 81.
Перемотувати, -тую, -єш, сов. в. перемота́ти, -та́ю, -єш, гл. Перематывать, перемотать.
Приземок, -мка, м. Малышъ, приземистый. Ще хлоп'ям був, приземком, а всі вже зілля знав. МВ. ІІ. 8.
Прочумитися, млю́ся, ми́шся, гл. = прочуматися. Устань, устань, братіку, устань, прочумися, вода в відеречку, братіку, вмийся. Чуб. V. 927.
Сиряччя, -чя, с. = сирняччя. Вх. Зн. 36.
Чутно нар. Слышно. Мир. ХРВ. 7. Не чутно ні однісінького півня. Г. Барв. 464. Чутно йому, що пані плаче за стіною. МВ. (О. 1862. III. 55). Вже скільки годів пройшло, а його все не чутно, того Якима. Рудч. Ск. Чутно з покоїв, як там сміються. МВ. ІІ. 43.