Блуд, -ду, м. 1) Блужданіе. блудом ходити. Блуждать; не знать, куда идти, что дѣлать. Тра, щоб у селі були такі, котрі перед ведуть, а без їх блудом люде ходять. у блуд піти. Пойти блуждать. А третяя дочка у блуд пошла, приблудилася да й у луг темний. 2) Нечистая сила, сбивающая съ дороги. Як кого нападе блуд, нехай згадає, в який день було Різдво, візьме землі з під ніг і посипле собі на голову. Як на чоловіка блуд нападе, то серед села дороги не найде. Блуд мі сі вчепив. Чи ті блуд напав? Ты съ ума сошелъ? 3) Родъ дѣтской игры. 4) Блудъ, прелюбодѣяніе. А вслід летить янголь його, а його ввіщає, на гріх, на блуд, на розбойство не допущає.
Братителі, -лів, мн. Двоюродные братья и сестры.
Зникати, -ка́ю, -єш, сов. в. зник(ну)ти, -ну, -неш, гл. Исчезать, исчезнуть, пропадать, пропасть. Що гинуть без сліду, що мов сон зникають. Щоб ти не зросло більше — таке і зникло. Удень її не бачили: робила при панії, а ввечері знов зникла. Не знала, чого й куди Василь її дівався; чи на довго він зник; чи вернеться і коли ще то буде. І в той час скирти і клуня зайнялись і зорі зникли.
Нака́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. нака́патися, -паюся, -єшся, гл. По каплямъ увеличиваться, увеличиться.
Напі́р, -по́ру, м. Ступица колеса.
Одногодки, -ків, м. мн. Ровесники. Ми з ним одногодки.
Перестрижка, -ки, м. Ум. отъ перестрига.
Стусати, -саю, -єш, гл. Толкать.
Уніят, -та, м. Уніатъ. Як та галич ноле криє, — ляхи, уніяти налітають, — нема кому порадоньки дати.
Щедрівник, -ка, м. Поющій щедрівку.