Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верховик, -ка, м. 1) Сѣверный вѣтеръ. 2) Всадникъ, верховой. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Відважно нар. Отважно, смѣло.
Задері́й, -рія, м. = задерика. Андрій-задерій. Ном. № 12702.
Наоста́нку, наоста́нці, нар. Наконецъ; въ концѣ. Може б ще я здужав наостанку віку вам заграти, голосно заспівати. ЗОЮР. І. 187.
Обідник, -ка, м. = обидник. Грин. І. 22.
Певне нар. Вѣрно, навѣрно, должно быть. Певне ти, дівчино, иншого кохаєш? Чуб. V. 318.
Поволоцьки нар. Волоча. Як піймав ню за коси та поволоцьки через подвірря. Камен. у.
Прикушувати, -шую, -єш, сов. в. прикуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Прикусывать, прикусить. Прикуси язичок. Ном. № 1126. Не можна показувати пальцем на місяць, бо палець усхне, а коли вже покажеш, то прикуси палець. Грин. І. 13.
Протремтіти, -мчу, -тиш, гл. Продрожать. Усю ніч протремтіла: собаки чогось так уїдали, а я сама в хаті, так і страшно.
Розметикувати, -ку́ю, -єш, гл. Поразмыслить.