Водитися, -жуся, -дишся, гл. 1) Имѣть дѣло, быть въ сношеніяхъ, вести компанію. З тобою ходити, як з туром водитись. Мій батько так казав: з панами добре жить, водиться з ними хай тобі Господь поможе; із ними можна їсти й пить, а цілувать їх — крий нас Боже! Оддалив людей од з ким я жив, водився хлібом. Вони живуть по писанню: не водються з жінками. 2) Жить, плодиться, размножаться (о животныхъ и растеніяхъ). Щоб водились свині, украдь у степу борону і положи на хлів, то так і сипнуть поросята.
Гура́льня, -ні, ж. = Ґуральня.
Ґратча́стий, -а, -е. 1) Рѣшетчатый. 2) Клѣтчатый.
Доси́пувати, -пую, -єш, гл. = I. досипа́ти.
Жидова́, -ви́, ж. соб. Евреи. Стала жидова ліси рубати, Христа шукати.
Перина, -ни, ж.
1) Перина, пуховикъ — для спанья на немъ и для укрыванья. у. Як ранок настане, з перини не встане. Дівчина козака вірненько любила: устала раненько, його не збудила, його не збудила, периною вкрила. Пух із перин неначе сніг летить по вітру.
2) Одно перо. У півня є така перина, шо як треба йому на зорі вставать, то вона і крутиться. Ум. перинка, пери́нонька. периночка.
Ратуша, -ші, ж.
1) Городская дума, магистратъ, ратуша.
2) Сельское правленіе.
Століття, -тя, с. Столѣтіе.
Судниця, -ці, ж. Осуждающая. А по лівий бочок — зовиці, все Марусини судниці.
Уживальність, -ности, ж. Употребительность.