Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Джерґота́ти, -ґочу́, -чеш, джерґотіти, -ґочу́, -ти́ш, гл. 1) Сильно щебетать, чирикать. Щебечуть і джерґотять пташки, та шурхають ящірки в траві. МВ. І. 156. Также о крикѣ гусей. Cм. Джеркота́ти. 2) Говорить на непонятномъ для слушателя языкѣ.
Здо́йма, -ми, ж. Крючокъ при ловлѣ рыбы зимою неводом. Полт. г.
Міху́р, -ря́, м. Волдырь, водяной пузырь отъ обжога и пр. Камен. у. Ум. міхурець.
Мля́ва, -ви, ж. Жара, неподвижный воздухъ, паръ. Харьк. у.
Наси́льно, нар. Насильно. Насильно колодязь копать — води не пить. Ном. № 1088.
Розлучниця, -ці, ж. Разлучительница. Лати твоя розлучниця, розлучила нас з тобою. Чуб. V. 380.
Ставка, -ки, ж. 1) ? Упався в ставку, або теж у суспицію. Ном. № 7443. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 254.
Тарниця, -ці, ж. Деревянное сѣдло. Вх. Зн. 61. Шух. І. 78. 252.
Течій, -чія, м. Ручей. Течій весняний, дощовий, джереловий. Черк. у.
Шахрун, -на, м. Мошенникъ, мотъ. Я тому шахрунові дав гроші, шоби мені двори поклав, а він взєв та й якимис дармоїдом роздав. Гн. II. 103.