Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зау́хати, -хаю, -єш, гл. Закричать: ух!
Звір Ii, -ра, -ру, м. 1) Звѣрь. З теї тучи в темний ліс, — нехай мене звір іззість. Чуб. V. 180. 2) Волкъ. Ум. зві́рик, звіро́к. Звірок утішний білка. Сим. 210. Ув. звірю́ка, звіря́ка.
Злипатися, -паюся, -єшся, сов. в. зли́п(ну)тися, -пнуся, -нешся, гл. Слипаться, слипнуться. К. Іов. 87. Спілі вишні злипались китяхами. Левиц. Пов. 192. Кого люблю, — поцілую, аж губоньки злипаються: Мил. 101.
Злючка, -ки, об. ум. отъ злю́ка.
Пооббризькувати, -кую, -єш, гл. Обрызгать (во множествѣ). Ну бо не дурій, Горпино! Глянь як пооббризькувала нас. Харьк. у.
Поясочок, -чка, м. Ум. отъ пояс.
Топкуватий, -а, -е. Нѣсколько топкій. Топкуватий сніг. Павлогр. у.
Трясулька, -ки, ж. Раст. Thalictrum angustifolium Jacq. Анн. 352.
Увіччу нар. Предъ глазами. Ввіччу вона та й вона. Мир. ХРВ. 10.
Уклопочаний, -а, -е. Озабоченный.