Вертання, -ня, с. Возвращеніе. Ой то ж мені не гуляння, — за ворота та й вертання.
Вилицювати, -цюю, -єш, гл. Перелицевать.
Витинати, -на́ю, -єш, сов. в. витяти и витнути, -тну, -неш, гл. 1) Вырубливать, вырубить, вырѣзывать, вырѣзать. Витяв з реміню шматок на підошву. Витяли пани ліс. 2) Только сов. в. Перерубить, перерѣзать всѣхъ. Ворогів моїх настигну, не вернуся доти з поля, доки до ноги не витну. 3) Дѣлать, сдѣлать что-либо съ жаромъ, съ силой. Витикати гопака. — Горнись лишень ти до мене та витнемо з лиха. Ще три штуки за тобою; витнеш, — ні пів слова.
Гарнюсінький, -а, -е. = гарнісінький. Сам гарнюсінький же, як линок.
Кітний Употребляется только въ жен. родѣ: кітна. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні.
Ольха, -хи, ж. = вільха.
Письменник, -ка, м. 1) Писатель. Виднійше нам усе те в високих розумом письменниках. 2) Въ евангеліи: книжникъ. І зібравши всіх архієреїв і письменників людських, допитувався в них, де Христу родитися.
Прокосити Cм. прокошувати.
Розлогистий, -а, -е. = розложистий. Рівчак там розлогий був.
Скидень, -дня, м. Родъ красной рыбы въ Азовскомъ морѣ.