Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Де́ртися, -деру́ся, -ре́шся, гл. 1) Разрываться на части, рваться, драться. У матері пазуха дереться дітям ховаючи, а в дітей пазуха дереться од матері ховаючи. Ном. № 9225. 2) Карабкаться. Дереться на стіну. Васильк. у. Дратися на гору. Мет. 167. 3) О кошкѣ: царапаться. Кішка на мішок дереться — на вітер. Грин. І. 11.
Засну́лий, -а, -е. Уснувшій. Заснулий на зіму бабак. Ном. № 5491.
Марчі́ти, -чію, -єш, гл. Стариться, дряхлѣть; приходить въ упадокъ. Вже й дід марчіє й пасіка марчіє. Вас. 208.
Нідра, -дер, с. мн. Встрѣчено въ выраженіи: пійти́ по нідрах = піти по нишпорках. Cм. нишпорки. Мнж. 168.
Озолотити, -ся. Cм. озолочувати, -ся.
Осиротити, -чу́, -ти́ш, гл. Осиротить. А вража дочко! ти мене осиротила! Мій Василь од мене одцурався. МВ. І.
Повряжатися, -жаємося, -єтеся, гл. Нарядиться (о многихъ).
Пригаток, -тку, м. Маленькая гать у берега. Вх. Зн. 55.
Складно нар. 1) Сложно. 2) Складно, стройно. Левиц. Пов. 49.
Худяк, -ка, м. Худое животное. Хотин. у. Нажене того худяку повен степ. Лохв. у.