Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витискати, -каю, -єш, сов. в. витиснути, -сну, -неш, гл. 1) Выдавливать, выдавить. Витисни сік. 2) Вытѣснять, вытѣснить. Витискати козаків з маєтностей.
Жи́лавіти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться тугимъ, жесткимъ, жилистымъ. Желех.
Життєви́й, -а, -е. Жизненный. Желех.
Консул, -ла, м. 1) Консулъ. З Россії... втікло три чоловіки... От — що робить? У Палац, до німецького консула. КС. 1883. IV. 738. 2) Въ старинной бурсѣ: родъ надзирателя за учениками. Втікайте з бурси: вас тепер не знайде ні консул, ні трибун. К. ПС. 68.
Ле́жачки нар. Лежмя, въ лежачемъ положеніи. Ком. II. 19.
Лю́бця, -ці, ж. Милочка. Жінко ж моя, любцю ж моя, іди ти додому. Чуб. V. 93.
Мо́чар, -ра, м. Топь, низменное съ подпочвенной водой мѣсто. Через мочар до мене йти. Канев. у. На мочарі вівці ходять. Канев. у. Рузя... трохи не загрязла на мочарі. Левиц. І. 305.
Надіва́тися, -ва́юся, -єшся, гл. = сподіва́тися. Братчика з війська ся надіває. Голов. IV. 548. А ти б на чуже не надівалась, а коло свого дбала. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Обдерти, -ся. Cм. обдирати, -ся.
Українство, -ва, с. Свойство и дѣятельность украинца въ національномъ смыслѣ.