Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гордува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Гордиться, чваниться. Сядь, козаче, не гордуйся, коли хочеш — поцілуйся. Чуб. V. 233.
Довже́зний, довжеле́зний, довжене́зний, довже́нний, -а, -е. Очень длинный. Довженний цибух. Левиц. Пов. 150.
Жите́чний, -а, -е. Житейскій. Ведуть розмову про хазяйство, про свої втрати та користі, — завсідні житечні турботи. Мир. ХРВ. 350.
Заже́вріти, -рію, -єш, гл. Заалѣть, разгорѣться. Але ж оце чого, як тілько сонечко зажевріє, то по всякому дереву і по всякій билині роса і виступає. Рудч. Ск. І. 1
Марнові́рство, -ва, с. Суевѣріе. Желех.
Нерожень, -жня, м. Родъ дикой утки.
Ночний, -а́, -е́ Ночной.
Суровий, -а, -е. Небѣленый. Держить хусточку да суровую. Рк. Макс.
Тапчан, -на, м. Родъ досчатаго дивана. Тато сидів коло вікна на тапчані. Св. Л. 11. Ум. тапчаник, тапчанчик.
Тьопатися, -паюся, -єшся, гл. Идти, брести по грязи. І став би я тьопатись за сорок верстов. Лохв. у.