Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бовдур, -ра, м. 1) Дымовая труба. Чуб. VII. 380. Повна хата (відьом) назбіралась. Вийняли вони із печі черепок чогось та й стали мазать ним під руками. Помаже оце під руками та й полетить у бовдурь. Грин. I. 60. Темним стовбом дим пішов з його бовдура. 2) Густой клубъ дыма, густая туча. Фр. Пр. 63. 3) Шесть, жердь у рыболововъ. 4) Болванъ, чурбанъ, неотеса. Фр. Пр. 63. Стирчить мов бовдур. Стоитъ, какъ болванъ. Ум. бовдурець, бовдурчик.
Дієпись, -сі, ж. Исторія. Закр.
Ді́лний, -а, -е. Рабочій, занятый. Ділний час тепер. Тепер жнива, времня ділне. Лебед. у.
Добросе́рдий, -а, -е. Благодушный, добросердечный. І ви ще, одолівши нас, як добрі нас милуєте. О, ви добросерді. Сніп. 87.
Засандри́читися, -чуся, -чишся гл.? Въ загадкѣ: Звечора заяричилось, а к світові засандричилось. (Діжа з кістом). Мнж. 174.
Клацати, -цаю, -єш, гл. Щелкать зубами. Зубами клацав мов би пес. Котл. Ен. VI. 59. Так те дерево й оступили, так зубами й клацають. Рудч. Ск.
Кравеція, -ції, ж. Кутерьма. Чуб. VII. 575.
Лаврик, -ка, м. = равлик. Желех.
Матірча́тий, -а, -е. = матірний. Желех.
Позависати, -са́ю, -єш, гл. Быть завѣшеннымъ многимъ. Досі тая доріженька терном заросла, терном заросла, пилом припала, червоною та калиною позависала. Чуб. V. 753.