Відтопити, -ся. Cм. відтоплювати, -ся.
Ґно́ття, -тя, с. Отрепье.
Наго́ня, -ні, ж. Погоня. Бачимо, що вже нас нагоня знагоняє.
Нічого мѣст. Нечего. Нічого робити.
Ой межд. Ой, ай. Ой боляче! Ой страшно! Ой гляди, щоб я тобі чуба не нам'яв! Въ стихотвореніяхъ очень часто въ началѣ стиха, а иногда, для пополненія размѣра и въ серединѣ его. Ой здорова, моя мила, ой як ся ти маєш? Ой здається, моя мила, иншого кохаєш. Ой сама я, сама, як билина в полі. Ой гляну я, подивлюся, на той, степ, на поле.
Перелюбки, -бок, ж. мн. = перелюб. — з ким зчиняти. Творить съ кѣмъ прелюбодѣяніе.
Повитолочувати, -чую, -єш, гл. Вытоптать (растенія, во множествѣ). Таке мені горе: чиїсь коні повитолочували і ячмінь, і пшеницю.
Позагромаджувати, -джую, -єш, гл. = позагрібати.
Страшок, -шка, м.
1) Ум. отъ страх.
2) Названіе вола полової масти съ особаго рода рогами.
3) Пугало для птицъ.
Тітуся, -сі, ж. ласк. отъ тітка. Ум. тітусенька, тітусечка.