Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вітролетень, -тня, м. Предметъ, легко разлетающійся по вѣтру. (Богдана лях) спалив на вітролетень-прах. К. Дз. 101.
Воєводство, -ва, с. Воеводство. Желех.
Зда́вній, -я, -є. Давній. Попід гаєм зелененьким здавняя стежечка. Рк. Макс.
Мій, мого́ (моє́го), моє́му, (мо́му, мойму́), мѣст. Мой.
Обіднитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Обѣднѣть.
Писок, -ску, м. 1) Лицо; морда. Чуб. І. 263. Писок роспустив, як циган файду. Чуб. І. 262. 2) Носокъ косы. Cм. коса 1. Шух. І. 169. 3) Мисокъ на рѣкѣ. Харьк. г. 4) качечі писки. Раст. Alisma plantago. Вх. Пч. І. 8.
Повиливати, -ва́ю, -єш, гл. Вылить (во множ.). А що попомучилась вона, що сліз повиливала над ними — Жати Божа! МВ. І. 45.
Пукарь, -ря, м. Буккеръ. Херс. у.
Рослий, -а, -е. Высокій, рослый. Росле дерево. Н. Вол. у.
Церькати, -каю, -єш, гл. = циркати. Вх. Зн. 78.