Байдачник, -ка, м. Рабочій на байдаку.
Виманити Cм. виманювати.
Глазки мн. Желѣзныя грузила у невода.
Догляда́ння, -ня, с. Присматриваніе. Ум. Догляда́ннячко.
Історично, нар. Исторически.
Рало, -ла, с. 1) Родъ земледѣльческаго орудія для разбивки вспаханной земли. Части его: жертка (гридка). — шесть, на одномъ концѣ котораго ярмо, а на другомъ прикрѣплены зубья — кописть, зуб; кописть прикрѣпляется къ концу жертки особыми дощечками — стовбами, проходящими сквозь отверстія кописті и жертки; между копистю и жерткою распорка изъ крѣпкаго дерева — жабка; на самомъ концѣ жертки — ручка для управленія ралом; иногда на кописть надѣваются желѣзные наро́льники, наконечники. І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла.
Ступакувати, -ку́ю, -єш, гл. Итти шагомъ (о лошади).
Утечище, -ща, с. Убѣжище. Ти, втечище моє, спасеш мене в тісноті.
Чи с. Ли, или, развѣ. Чи може сліпий сліпого водити? Чи гріх, чи два, а вже не видержу. Як де зробить чорногуз гніздо на хаті, чи у дворі, то та хата щаслива. Та чи то ж повірять? Чи вже б то пожаліли? Може до того чи й доживемо. чи так, то й так. Ну, пусть будетъ и такъ. чи що. Что-ли. Що він там чортів сліпить, чи що?
Шкафа, -фи, шкахва, -ви, ж. = скахва. Части: деревянная ручка — колодка, ножъ — шнафа, ножъ къ ручкѣ прикрѣпленъ двумя вушками. Вушка наз. въ Галиціи также антабками.