Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безкебеття, -тя, с. Неспособность.
Вираховувати, -вую, -єш, сов. в. вирахувати, -хую, -єш, гл. Вычислять, вычислить.
Вуличенька, вуличка, -ки ж. Ум. отъ вулиця.
Доме́лювати, -люю, -єш, сов. в. домоло́ти, -мелю́, -ме́леш, гл. Домалывать, домолоть.
Жалі́ння Ii, -ня, с. 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. Усі до Марусі молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами та з науками. Тільки Маруся на усі питання і на ради усі: «він мені добрий і любий....» МВ. ІІ. 181. 2) Жалоба. Як став підростати, так уже не дуже й докучав жалінням Горпині, а тілько було все Ївзі росказує, що він страждає. Кв.
Ку I пред. Къ. Явор ку ней промовив. Гол. II. 713.
Му́рга, -ги, ж. Мѣра поверхности: три морга. Кіевск. у.
Перегонити, -ню, -ниш, гл. переганяти.
Помовка, -ки, ж. 1) Пословица, поговорка. 2) Разговоръ, рѣчь. На вовка помовка, а злодій кобилу вкрав. Ном. О вовку помовка. Чуб. І. 240.
Поспіл I нар. = поспіль. Дарма що стара, а ще б поспіл билася з чоловіком. Н. Вол. у. Поспіл три тиждні роблять. О. 1862. V. 111.