Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзи́знути, -ну, -неш, гл. О полетѣ пули, камня: издать звукъ, свиснуть. Камінь поуз голову дзизнув. МВ. (О. 1862. I. 86).
Дри́ґа́тися, -ґа́юся, -єшся, гл. Дѣлать судорожныя движенія, содрогаться. Зарізав барана, — і не дриґався. Н. Вол. у.
Заворі́ття, -тя, с. Мѣсто за воротами.
Зголо́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. зголоси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. Отзываться, отозваться, выражать, выразить желаніе. Хто мене молоду додому проведе? — Зголосився козак. Гол. III. 432.
Карук, -ка, м. и пр. Cм. карюк и пр.
Наголу́битися, -блюся, -бишся, гл. Наласкаться вдоволь.
Побігущий, -а, -е. 1) Живой, проворный, подвижной. Вх. Зн. 17. 2) Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ. Желех.
Помарнити, -ню, -ниш, гл.кого. Уничтожить кого. Вх. Уг. 261.
Росп'ястиCм. роспинати.
Чорно нар. Черно. Такий злий, аж у роті чорно. Ном. № 2884. Чорним-чорно. Совершенно черно. Н. Вол. у. ходити чо́рно. Одѣваться въ черную одежду. Ум. чорненько, чорнесенько. У черницях, мій миленький, робити легенько, тільки на серці та досадонька — ходити чорненько. Рудч. Чп. 211.