Жолдашня́, -ні, ж. соб. 1) Солдаты. 2) Мальчики. Жолдашня біга.
Заво́зити, -жу, -зиш, сов. в. завезти́, -зу, -зе́ш, гл. 1) Завозить, завезти куда нибудь далеко. Чоловіче мій, дружино моя! завіз ти мене, де роду нема, де роду нема, та все чужина. Він не хотів його убивать, да завіз його в ліс. Почали дорікати Колумбові, що завіз їх ка-зна куди. Ком. І. 54. 2) Привозить, привезти. Степом їду, — степ широкий, дорога смутненька, — завези мене, сивий коню, де моя миленька. 3) Ввозить, ввезти во внутрь чего-либо. Завези воза в возівню. 4) Доставлять, доставить, завозить, завезти что по пути. Із Одеси преславної завезли чуму.
Закав'Я́дити, -дило, гл. безл. Затошнить. Гадяч. у.
Залопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Захлопать. Як засміється та залопотить у долоні. 2) Затопотать, побѣжавъ, побѣжать съ топотомъ. П'ятами накивав, аж залопотіло. Вовки як залопотіли, так їх більш ніхто й не бачив. Которі в плач, а хто в ноги, — тільки залопотіло.
Ковбасниця, -ці, ж.
1) Колбасница.
2) = ковбасянка.
Кружати, -жа́ю, -єш, гл. = кружляти. Зевес тоді кружав сивуху і оселедцем заїдав. А козак сидить у корчмі, мед-вино кружає.
Непритульний, -а, -е. Неудобоприложимый.
Очучати, -ча́ю, -єш, сов. в. очути́ти, -чучу, -тиш, гл. Приводить, привести въ чувство. А бідна княнейка сім рази зімліла... баба не пильнує паню очучати. Хворий лежить як мертвий, а стали терти, то й очутили його.
Прихолодний, -а, -е. Холодноватый.
Спуховисто нар. = спухово. «Ви ж, хлопці, навозіть льоду так, щоб і зверх ями було». — А звісно, так. Треба наложить його спуховисто.