Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вичухатися, -хаюся, -єшся, гл. 1) Чесаться, почесаться вдоволь. Випозіхавсь, вичухавсь, понюхав кабаки. Кв. Качки вичухуються на сонечку. 2) Оправиться отъ болѣзни, побоевъ. Минув тиждень, другий, (побита) жінка вичухалась. Грин. II. 166.
Гунцво́л, -ла, м. Бранное: собачій сынъ, шельма. (Cм. Гунство). Кажу вам: сідайте гунцволи! Рудч. Ск. II. 204.
Даре́мщина, -ни, ж. = Дарівщина.
Збі́раний, -а, -е. 1) Собранный. Збіраним колосом не напхаєш рота. Ном. № 5244. 2) О молокѣ: збіране. Снятое.
Ло́мик, -ка, м. = ломак. Вх. Лем. 432.
Напі́льжити, -жу, -жиш, гл. При устройствѣ сплавного плота гуцулами: на два дерева, положенныя около берега поперегъ рѣки, уложить одно возлѣ другого деревья, которыя затѣмъ сбиваются въ плотъ. Шух. I. 181.
Недаленний, -а, -е. Недалекій, ближайшій. Доїздимо до шинку недаленного, — гульк, аж там чоловік завісився. Харьк. у.
Поболювати, -люю, -єш, гл. Побаливать. Палец поболює мє. Вх. Зн. 50.
Пронурок, -рка, м. = понурок. Вх. Пч. II. 9.
Хряскати, -каю, -єш, гл. Трещать, трещать разламываясь; рѣзко ударять (о громѣ).