Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безносий, -а, -е. Не имѣющій носа, безносый. Де багато баб, там дитя безносе. Ном. № 6667.
Возярка, -ки, ж. = возирка. Вх. Лем. 400.
Голошіння, -ня, с. = голосіння. Желех.
Ляскотня́, -ні́, ж. Хлопаніе, щелканіе, трескотня.
Прикочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. прикоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Прикатываться, прикатиться. Прикотивсь до дверей. Рудч. Ск. І. 93.
Прислуховуватися, -вуюся, -єшся, прислухуватися, -хуюся, -єшся, гл. = прислухатися. Прислухувалась, ніби боялась, щоб не піймали того, хто її скривдив. Стор. МПр. 83.
Соромлятися, -ляюся, -єшся, гл. = соромитися. Чого хочеш — попроси, не соромляйся. Грин. ІІІ. 650. Я усе соромляюсь, усе мовчу. Г. Барв. 64.
Стількісь, стількось, нар. Нѣсколько. Минуло стількось років. Левиц. І. 80.
Урясити, -шу, -сиш, гл. Густо увѣшать. Прехороше врясили вильце калиною й барвінком.
Утопитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Утонуть, потонуть. Від диму закоптилася, від води замочишся, а часом і зовсім утопишся. Ном. № 5994. 2) Утопиться. Чорні брови маю, да й не оженюся, хиба піду до річеньки, з жалю утоплюся. Мет.