Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Забороня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. заборони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Защищать, защитить. Я працював один за трьох і заборонив від нужди матір с сестрою. Стор. МПр. 34. Господи Боже!... заступи мене, заборони мене від усякого злого. Шух. І. 38. 2) Запрещать, запретить. Ми бачили, що во имя Твоє виганяв біси, і заборонили йому. Єв. Л. IX. 49.
Закоти́ти, -ся. Cм. зако́чувати, -ся.
За́лопом нар. Быстро, стремительно. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Пообскрібати, -ба́ю, -єш, гл. Оскресть (во множествѣ).
Посипонути, -ну́, -не́ш, гл. Сыпнуть. Він як посипоне просом — і його засипав. Рудч. Ск. І. 38.
Потемки нар. Во тьмѣ. Що ви потемки промовили, повидну чутимуть. Єв. Л. XII. 3.
Прогуркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Прогремѣть.
Путенно нар. Хорошо, какъ слѣдуетъ. Та путенно ж і зроблено. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Таліянець, тальянець, -нця, м. = таліян. Желех.
Цуговий, -а, -е. О лошади: годный для запряжки въ коляску. Цугові коні. Св. Л. 51.