Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білохвостий, -а, -е. Съ бѣлымъ хвостомъ. білофоста. Названіе овцы. Kolb. І. 65.
Випірати, -раю, -єш, сов. в. виперти, -пру, -преш, гл. 1) Выпирать, выпереть, выталкивать, вытолкать, вытискивать, вытиснуть. Вербові дрова, а козиний кожух, то й випре дух. Ном. № 8110. 2) Вытѣснять, вытѣснить, заставить уйти. Притиківну випер у місто служити. Мир. Пов. I. 172. Я думав, що з його й дуту випре сю ніч. Міусск. окр.
Возити, -вожу, -зиш, гл. Возить. В ліс дров не возять. Ном. № 1457.
Позагрібати, -ба́ю, -єш, гл. Загресть (во множествѣ).  
Постидитися, -джуся, -дишся, гл. Постыдиться. І на віки постидяться, що бідою веселяться. К. Псал. 83.
Розсипка, -ки, ж. В розсипку. Въ разсыпную. В розсипку кінних роспустивши, сам як опарений кричав. Котл. Ен.  
Світувати, -ту́ю, -єш, гл. Ходить по свѣту. Чуб. III. 262.
Стрибок, -бка, м. Скачекъ.
Трикутник, -ка, ж. = трикут. Желех.
Убож, -жі, ж. соб. Бѣднота, бѣдняки. Убож скотину позбувала, землі позаставляла. Черниг. у. Cм. убіж.