Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Замо́чувати, -чую, -єш, сов. в. замочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Намачивать, замочить, обмачивать, обмочить. І риби не зловив, собі штани замочив. Чуб. III. 326. 2) Намачивать, намочить въ воду деревянную бочарскаго издѣлія посуду, чтобы она разбухла и не давала течи. 3)намітку. Обрядъ въ концѣ крестинъ. Погуляли, вже б слід іти намітку замочувати, а Семен просить, щоб ще по чарці. О. 1862. VIII. 2.
Запри́щитися, -щуся, -щишся, гл. Покрыться прыщами.
Куделечка, -ки, ж. Ум. отъ куделя.
Парнище, -ща, м. Ув. отъ парень. Чи знаєш, він який парнище? Котл. Ен. II. 22.
Плетюх, -ха, м. Раст. Lycium barbarum. Вх. Пч. і. 11.
Побубоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Побормотать. Побубонить та й замовкне. Харьк.
Поперечка, -ки, ж. 1) Деревянная дощечка, прибитая въ саняхъ спереди, соединяющая одинъ стяголь съ другимъ. Сумск. у. 2) У ткачей: поперечная доска въ сновальницѣ. Сумск. у. 3) Перемычка у оконной рамы, поперечная планка.
Попотягти, -гну, -гнеш, гл. Потащить много. Хай, думає пан, і він попотягне повозку з хамутом та з дугою. Грин. II. 213.
Просуш, -ші, ж. = сухоліс. Вх. Зн. 57.
Численний, -а, -е. Многочисленный. Желех.