Бубнило, -ла, с. Барабанъ (шутливо?). Одкрила барабан і вимазала у середині кістом. Уже у труби заграли салдатам іти в поход. Салдат і каже: «Прощай, бабушка! не погнівайся, що я тобі мички перелив». — Не погнівайся, — каже баба, що я тобі бубнило набила.
Клочкуватий, -а, -е. Клоковатый, клочковатый. Почав чухати... довгу клочкувату бороду.
Кріпити, -плю́, -пиш
Перемурувати, -ру́ю, -єш, гл. Перестроить что нибудь каменное, кирпичное.
Перепелиха, -хи, ж. Самка перепела. Плакала стара баба Грициха, мов перепелиха.
Прожирати, -ра́ю, -єш, сов. в. прожерти, -жеру́, -жере́ш, гл. Проглатывать, проглотить; сожирать, сожрать, пожрать. Адам узів в рот та нагадавсі, шьо то Бог заказав, та й лапнувсі за горло, щоби не прожер. Плив по морі, та й го риба з човном прожерла. Царь оддав змієві прожерти свою дочку.
Пульош, -ша, м. = пульпак.
Пухнатий, -а, -е. 1) Пушистый.
2) Рыхлый, мягкій. Гарні пироги вдалися, пухнаті. Пухната булка.
3) Полный, жирный. (Жінка) така пухната, мов пампушок. Ум. пухнатенький. Чотирі донечки: височенькі, пухнатенькі і чорнобривенькі.
Уболона, -ни, ж. = оболона.
Чужаниця, -ці, об. Употребляется по большей части съ эпитетомъ чужа. Чужой человѣкъ, чужіе люди. Чужа чужаниця під такий час поможе, а то рідні. Не добре чужому чужаниці на чужині помірати. Треба мені до свого роду чутку-звістку передати, бо тут чужа чужаниця.