Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бздиконути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ бздикати.
Братан, -на, м. = братанич. Желех.
Відгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. відгребти, -гребу, -беш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Які руки загрібали, щоб ті і відгрібали. Чуб. І. 99. 2) Отбрасывать, отбросить, отталкивать, оттолкнуть (ногою, рукою). Літом одгрібають ногами, а взімі брали б руками. Ном. № 559.
Забу́ти, -ся. Cм. забува́ти, -ся.
Завдо́вж, завдо́вжки, нар. Длиною, въ длину. Роги по аршину завдовжки, коли не більш. Стор. І. 41.
Майсте́рни́й, -а, -е. Мастерской; искусный, способный къ мастерству. Майстерна людина. Г. Барв. 435. Я майстерний до сього діла. Там у Рожеві народ усе майстерний. Кіевск. у.
Поздаровувати, -вую, -єш, гл. Надарить. Поздаровували люде погорільцям усякого хліба чимало. Волч. у.
Попідвішувати, -шую, -єш, гл. Повѣсить (многое).
Суша, -ші, ж. 1) Суша. Ти, річенько, ти, бистрая, викинь кости на сушу. Чуб. V. 169. 2) Сухое мѣсто. І рогоза росте в безвідній суші. К. Іов. 18.
Фірмак, -ка, м. 1) Модель изъ дерева, по которой дѣлается глиняная форма для отливки въ ней изъ металла. Шух. I. 281, 283. 2) Спрессованный въ деревянной формѣ, въ видѣ какой либо фигуры, овечій сыръ. Шух. І. 216.