Апелюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Апеллировать.
Викликання, -ня, с. Вызываніе.
Ґляґ, -ґа, м., ґля́ґа, -ґи, ж. Часть желудка жвачнаго животнаго, употребляемая для створаживанія молока. Створожившееся молоко изъ желудка маленькаґо теленка, кусочекъ котораго (молока) бросаютъ въ удой молока, чтобы оно скорѣе створожилось. Употребл. также лишь во мн. ч.: ґля́ґи, Ум. ґляґу́шки.
Кандиба, -би, ж. Плохая лошадь, кляча. Бачили, яку кандибу Криженко купив у ярмарку? Там же й кандиба! Висока така, що й під повітку не підійде, а сама така, шо так їй кістки й повилазили.
Молоди́на, -ни, ж. Сливки.
Нерозум, -му, м. Неразуміе, глупость.
Осад, -ду, м.
1) Усадьба, дворъ. Десь ся взяла сива зазуленька та й всі осади пооблітала, но у єднім не бувала, де ся церков будувала.
2) = осада 4.
Понасолювати, -люю, -єш, гл. Насолить (во множествѣ). Що-дня страву понасолюють, аж гірке.
Страсний, страстни́й, -а́, -е́ Страстной. Страсна пятниця. — свіча. Свѣча, горѣвшая на вечернемъ богослуженіи въ страстной четвергъ. Ум. страсне́нький, страстненький. За останню копійчину, може, свічечку страстненьку купив.
Тихший, -а, -е. Сравн. ст. отъ тихий.