Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зятній, -я, -є. Принадлежащій зятю. Прибулося тещі зятнії діти колихати. Ном. № 4910.
Краснокорінь, -ня, м. Раст. a) Echium rubrum L., б) Onosta echioides L. ЗЮЗО. I. 121, 130.  
Нароста́ти, -та́ю, -єш, сов. в. нарости, -ту, -те́ш, гл. Наростать, нарости. Стрижи пана, як вівцю, — на йому шерсть наросте. Ном. № 1234. сало наростає. Отлагается жиръ.
Обмалкувато нар. = обмаль. Та воно таки бач сього борошна обмалкувато буде, нічого вже тут казати. Новомоск. у.
Посиніти, -нію, -єш, гл. Посинѣть. Посинів, як той пуп. Ном. № 654.  
Потікати, -ка́ю, -єш, гл. Течь. Аж слинка в роті потікає. Ном. № 5023.
Роситися, -шуся, -сишся, гл. Покрываться росой.
Субітник, -ка, м. 1) Наказываемый по субботамъ. 2) Поминальная книга, субботникъ, синодикъ. В субітник Фоку записали. Мкр. Г. 70. Запишімо, стара, часть грошей на церкву, щоб нас поминали, щоб нас записали в субітник. Левиц. І. 381.
Торбинонька, торби́ночка, -ки, ж. Ум. отъ торба.
Хворий, -а, -е. Больной. Не вставай: ти хвора. Шевч. 192. Хворий лежить, та без пом'яти хліб їсть. Ном. № 8136.