Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бездільність, -ности, ж. Бездѣятельность. Желех.
Безмлив'я, -в'я, с. Время безработицы на мельницѣ. Як безмлив'я хиба, тоді нишком од пана змелем людського. Черниг. Оце о нас безмлив'я: вітру немає. Пирят. у.
Викрашати, -шаю, -єш, сов. в. викрасити, -шу, -сиш, гл. 1) — себе. Рисоваться, порисоваться, похвастать. Їде (поштарь) і свистить: купив за п'ятака свистик і свистить — хотів себе викрасити, що, бач, і він свистить. Екатер. у. (Залюбовск.). 2) Только сов. в. = ви́валашати. Корназ не викрашений. Вх. Лем. 398.
Відіймати, -маю, -єш, сов. в. відійняти, -йму, -меш, гл. Отнимать, отнять. Грин. ІІІ. 519. Воли випрягає, пугу одіймає. Чуб. V. 279. Що малий пан вліпить, то і великий не відойме. Ном. № 1277.
Оповістник, -ка, м. Вѣстникъ, возвѣститель.
Попружка, -ки, ж. 1) Ум. отъ попруга. 2) То-же, что и окрайка, узкій шерстяной поясъ у женщинъ. Шух. І. 132, 123. Kolb. І. 46.
Прибочний, -а, -е. Боковой. Н. Вол. у.
Рабівницький, -а, -е. Грабительскій.
Спльовувати, -вую, -єш, сов. в. сплюнути, -ну, -неш, гл. Сплевывать, сплюнуть. Тричи треба сі слова проказати, за кожним разом по тричи спльовувати. Грин. II. 40. Ой хоч поцілує, дак додолу сплюне. Чуб. V. 842.
Угледітися, -джуся, -дишся, гл. Уберечься. Не вгледівся од пожежі.