Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байбарисовий, -а, -е. Барбарисовый.
Вітонька, віточка, -ки, ж. Ум. отъ віта.
Грошозапло́д, -да, м. Копящій деньги. Ном. № 7116. Хто хоче полюбить суддю-грошозаплода, про його роспитай панів, а не питай у простого народа. Греб. 365.
Зва́лювати, -люю, -єш, сов. в. звали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Сваливать, свалить. Хапає кожного за ноги і звалює. О. 1862. IV. 89. Звалять дуба в кручу. Хата, 67. 2) Сбивать, сбить, свалять. Звалили сукно на валютах. Харьк. у.
Зрозумілий, -а, -е. Понятный. Левиц. Пов. 237.
Накожа́лі, -лів, мн. накожні? Привезете бабі чоботи, а мені капелюху та накожалі. X. С VII. 426.
Пологий, -а, -е. Отлогій, покатый. Полога гора. Вх. Лем. 453. Пологі зелені луки. Левиц. І. 63.
Рівен, -вна, -не = рівний. Обізвався Яготин: «Ніжен мені побратим». А Ніжен каже: «Є у степу Ромен, то й той мені не рівен». Ном. № 729.
Торопати, -паю, -єш, гл. 1) Бѣдствовать, влачить жизнь. Угор. 2) Болтать. Вх. Зн. 70.
Хрестильниця, -ці, ж. 1) Купель для крещенія дѣтей. 2) Сосудъ со святой водой, стоящій въ домѣ, — въ этой водѣ омочаютъ пальцы. Гн. II. 93.