Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виєднати, -наю, -єш, гл.кого. Договорить кого, условиться съ кѣмъ. — цех. Договориться съ цехомъ на счетъ вступленія въ число его членовъ. Козелец. у.
Гайдамащина, -ни, ж. Возстаніе гайдамаковъ, время возстанія гайдамаковъ. КС. 1884. VIII. 721.
Кочет, -та и ко́четь, -тя, м. 1) Колышекъ на концѣ граділя, на который надѣвается деревянное кольцо, соединяющее плугъ и колішню. Чуб. VII. 399. 2) Въ лодкѣ: кочетокъ, каждый изъ двухъ колышковъ, въ которыхъ ходятъ весло. Мнж. 179.
Ма́тушка, -ки, ж. 1) Попадья. Вона була дуже схожа на сельську матушку. Левиц. І. 2) Игуменья, начальница въ монастырѣ. Ум. матушечка.
Невтомний, -а, -е. Неутомимый. З його косарь такий жвавий, такий робочий-невтомний. Мир. ХРВ. 14.
Падіж, -жа, м. Падежъ. Падіж на овечок. Харьк. у.
Повиписувати, -сую, -єш, гл. Выписать (во множ.).
Позакарлючуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Загнуться (во множествѣ).  
Польщачка, -ки, ж. Такъ въ Херс. губ. называютъ крестьянку изъ Подольск. или Кіев. г.
Узлісок, -ску, м. узлісся, -ся, с. Опушка лѣса. Ідуть та йдуть, аж так на узліссі собаки ганяють лисицю. Рудч. Ск. II. 111.