Висапати Cм. висапувати.
Відіймати, -маю, -єш, сов. в. відійняти, -йму, -меш, гл. Отнимать, отнять. Воли випрягає, пугу одіймає. Що малий пан вліпить, то і великий не відойме.
Дослуха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. = дослухуватися. Еней похнюпивсь, дослухався — Сивила що йому верзла.
Завони́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Заводяться, провоняться. Коза... здохла. А іди та облупи, щоб не завонилася.
Зало́га, -ги, ж. 1) Гарнизонъ. Сей город був султанський; стояла в йому турецька залога. 2) Охранительная стража. Ой Бог знає, Бог відає, де мій милий ночує: чи у полі, чи у полі, чи в великій дорозі, чи у пана гетьмана да стоїть на залозі. 3) Засада. Стежки і всі дороги черкеські обняли залоги. 4) Собраніе, сборище людей. Не ночує дівчинонька дома, на досвітках велика залога, там ночує дівчинонька здорова. 5) Землянка? Cм. Виходить часом із залоги, на сонці гріється, співи.
Охабище, -ща, с. = охаба 2.
Паркотливець, -вця, м. Болтунъ.
Скобзалка, -ки, ж. = ковзалка.
Тика, -ки, ж. Тычина, вѣха. Чи не той то хміль хмелевий, що по тиках в'ється. Високий, як тика. Въ загадкѣ: нога. Штири тики, два патики, сьоме замахайло. Ум. ти́чка.
Торч, -чі, ж. Родъ огорожи: палки изъ хвороста, укрѣпленныя вертикально. Обгородив торчу.