Біда, -ди, ж. 1) Бѣда, несчастье, горе Від біди поли вріж та тікай. І грім біди не б'є. він є на біді. Онъ въ бѣдѣ. тягти біду за хвіст. Бѣдовать, бѣдствовать; жить съ горемъ и нуждою. на біду зійти. Обѣднѣть, впасть въ несчастіе. біду бідувати. Переживать бѣду. Уже ж мені та докучило сю біду бідувати. од біди пхаючи. Пополамъ съ бѣдой. 2) Бѣсъ, бѣсовская сила, нѣчто страшное. Була у царя донька, біда ту доньку вкрала. Забіліло ніби кіт. Він, мавши нагайку добру, під'їхав: як вдарить, то щоби кіт, то перервав би його, а то біда стала так висока, як верства, давай скакати на нього. 3) Плохой, недостойный уваженія человѣкъ. Строптивый, злой, лѣнивый человѣкъ. Біду свари, біду ганьби і бий і на біду весь ліс виломи, то біда все бідов. 4) Телѣжка о двухъ колесахъ. Ум. бідка, бідонька, бідочка. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко. Ой коли б тобі да так як мені бідонька за бідою.
Гайдарка, -ки, ж. Длинная пастушеская палка.
Зи́мки, мок, ж. мн. Снѣга. Ой шов я в полонину, — тіжки зимки вбили.
Озимній, -я, -є. Относящійся къ озими. Озимні жнива.
Підкупляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підкупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Подкупать, подкупить. Підкупляти та піддурювати... на виборах.
Сутана, -ни, ж. Ряса католическаго священника. Патер.... в чорному капотці, се б то в сутані.
Сяк нар. Этакъ. Не так, не сяк. сяк-так, сяк-не-так. Кое-какъ. Сяк-так до вечора буду жить, а ввечері мій миленький прибіжить. Очіпок сяк-не-так наділа.
Хворяти, -ряю, -єш, гл. = хворіти. Після того хворяла вона днів зо три, чи й білш.
Хрокання, -ня, с.
1) Хрюканіе свиней.
2) Звукъ отъ удара по водѣ хро́калом, бовтом.
Шолудяй, -дя́я, м. = шолудивець. Як їдять та п'ють, так і кучерявчиком звуть, а поп'ють, поїдять — прощай шолудяй.