Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відділити, -ся. Cм. відділяти, -ся.
Души́ця, -ці, ж. Ум. отъ душа.
Заспі́вувати, -вую, -єш, сов. в. заспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Запѣвать, запѣть. Заспівайте пісеньки ой хоч однії. Мет. 114. заспіва́ло по́ле — говорится о шумѣ зрѣлаго хлѣба. Ой чиє ж то поле заспівало стоя, заспівало нам, хорошим женцям? Мет. 394. 2) Убаюкивать, убаюкать колыбельной пѣсней. Над колисками дітвору немовлят заспівуєм котками. К. Дз. 238. З) Заглушать, заглушить при помощи пѣнія (горе, бѣду и пр.). Не втекла... таки од свого лиха: і не загуляла й не заспівала й не затанцювала його. Левиц. І. 86.
Кришечка II, -ки, ж. Ум. отъ кришка.
Підстожини, -жин, ж. мн. Мякина, части колосьевъ и зерно, обсыпающіяся вокругъ стога при кладкѣ его. Рк. Левиц.
Повиплоджувати, -джую, -єш, гл. Виплодить, вывести (многихъ).
Повисолоплювати, -люємо, -єте, гл. Высунуть (языкъ, о многихъ). Шість левів язики повисолоплювали. Мнж. 19.
Подихати, -хаю, -єш, гл. Подышать.
Утрапен, утрапний, -а, -е. ? Бог хоч не втрапен, так улучен. Ном. № 47.
Цьмок, -ка, м. Насѣкомое Sphinx. Вх. Пч. І. 7.