Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бринькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бринькати. Хоч одна струна по людській на рідній бандурі бринькнула. К. (Хата, 2).
Гарчє, -чє, с. = гарч. Вх. Зн. 9.
Му́цик, -ка, м. 1) = муц 2. У няньки був біленький цуцик... Не дуже простий — родом муцик. Котл. Ен. IV. 43. 2) мн. муцики. Волоса, зачесанные и завитые на вискахъ. Вх. Лем. 436.
Понасмажувати, -жую, -єш, гл. Нажарить (во множествѣ). Гусей, поросят понасмажували. Кіев. г.
Поосвічувати, -чую, -єш, гл. Освѣтить (во множествѣ).
Ростоплюватися, -лююся, -єшся, гл. = ростоплятися.
Сіпуга, -ги, м. = сіпака. Грин. II. 165. Тут сіпуга, війт-п'янюга вже не докучає. КС. 1882. IX. 568.
Тетера, -ри, ж. = тетеря. Летіла тетера, не вчора — тепера; упала в лободу, шукаю не знайду. Ном. № 132, стр. 294. Ум. тете́рка, тете́ронька, тетерочка, тетірка. Чуб. IV. 412.
Уговорювати, -рюю, -єш, гл. = уговоряти. Старець вговорює панича: гріх тобі, каже, синку, знущатись над старими людьми. Стор. І. 17.
Щипа, -пи, ж. 1) Щепка. Вх. Лем. 487. 2) = клешня (у рака). Вх. Лем. 487. Cм. щипало.