Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бересклет, -ту, м. Раст. Evonimus verruscous Scop. ЗЮЗО. І. 123.
Відрублювати, -люю, -єш, гл. = відрубувати. Стор. І. 151.
Вйо! меж. Крикъ на лошадей: но! Вх. Лем. 398.
Дурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. 1) Глупѣть, дѣлаться дуракомъ. Як волосся сивіє, то чоловік дурів. Ном. № 8692. Як парубкував, — поведе чорними бровами, — дівчата сохнуть і дуріють. МВ. І. 108. 2) Дѣлать глупости, шалить. А дуріти нам негоже. МВ. І. 88. Чого ти дурієш? де твій розум? Шевч. 298.
Зави́дливий, -а, -е. Завистливый. Дівчата завидливі. О. 1861. X. 57.
Ліни́тися, -нюся, -нишся, гл. = лінуватися. При готовій колоді не лінись вогонь класти. Ном. № 4623.
Пилюка, -ки, ж. = пилюга.
Підтупувати, -пую, -єш, гл. Топать въ тактъ ногами.
Присташ, -ша, м. Мужчина, который не беретъ жену на свое хозяйство, но самъ идетъ въ женинъ домъ и на женино хозяйство. Вх. Уг. 263.
Товстуля, -лі, ж. Толстушка. Ота товстуля як поклонилась, то аж присіла, ще й перехилилась на один бік. Левиц. Пов. 143.