Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вавкати, -каю, -єш, гл. Часто говорить вавка, жалуясь на боль. Чого ти все вавкаєш? Аж набрид уже!
Ватажкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть предводителемъ, атаманомъ, старшимъ. Желех. Cм. ватажити.
Китель, -ля, м. Китель. Китель білий, кивер чорний, хлопець гарний і моторний. Рк. Макс.
Луча́й, -ча́ю, м. Случай.
Пообхоплювати, -люю, -єш, гл. Обхватить (во множествѣ).
Прицілятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прицілитися, -люся, -лишся, гл. Прицѣляться, прицѣлиться.
Старувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Проводить старость. Сим. 227. 2) Распоряжаться въ качествѣ стараго и старшаго. Чемеричка побивалась мов несамовита, наскликала прать і мазать, шити і білити сіять борошно, вчиняти і діжу місити. Харитина ж так, як пані, тільки старувала. Мкр. H. 20. 3) Разсуждать, какъ старикъ. Хто тілько старує, а робить — не доробляє. Ном. № 6543.
Струснутися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Встряхнуться. Баринчик, баранчик, струснись. Рудч. Ск. II. 129. 2) Содрогнуться, вздрогнуть. Та піди зрубай тую билину. Перший раз рубнув — струснулася, другий раз рубнув — вона загула. Чуб. V. 707.
Утрапляти, -лаю, -єш, сов. в. утрапити, -плю, -лиш, гл. Попадать, попасть, найти дорогу. Гуси, гуси! зав'яжу вам дорогу, щоб не втрапили додому. Ном. № 327.
Численно нар. Многочисленно.