Варитися, -рюся, -ришся, гл.
1) Вариться. Де на двох вариться, — третій поживиться.
2) Быть въ нетерпѣніи, быть не въ состояніи спокойно выждать. Росказую їм (синам) і про те, і про друге.... Отже мій Андрійко хутко і заскучає; так він і вариться: очі собі тре і позіхає, і зітха. «Пустіть уже, мамо!» проситься.
Генорал, -ла, м. = генерал.
І II, меж. 1) Выражаетъ удивленіе. І, матінко моя! Я бачив в городі такеє, що тілько в казці росказать. І! що тепер із ним зробилось! Де в біса й сила тая ділась. А жіночку свою любив і Господи єдиний! 2) І вже! Выражаетъ печаль, отсутствіе надежды: Эхъ! увы! Йди, доню, гуляти!... — І вже, моя мати, мені не гуляти. . І вже, не справить горбатого могила.
Моркв'яни́й, -а́, -е́ Морковный. Їхав ляшок моркв'яний, коник буряковий.
Неминуще нар. = неминуче. Вже ж його неминуще оддавати.
Позацвітитися, -таємося, -єтеся, гл. = позацвітати. На полиці паляниці позацвітались.
Прикорхнути, -ну́, -не́ш, гл. Прикурнуть, вздремнуть. Прикорхнеш, та зараз і прокинешся. Давай прикорхнем трохи. Я хоч би під ворітьми прикорхнув трохи.
Проднювати, -днюю, -єш, гл. Провести день.
Роспльовувати, -вую, -єш, сов. в. росплювати, -плюю́, -єш, гл. Расплевывать, расплевать. Як таку рибу їсти, то тілько хліб роспльовувати. Не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо росплюють.
Упослід нар.
1) Послѣ.
2) Наконецъ, въ заключеніе.