Бичуватися, -чуюся, -єшся, гл.
1) = бичувати 1. Ми раз у раз бичуємось, їдучи на цю гору.
2) Быть тащиму на бичевѣ, идти на бичевѣ. Кілько берлинок і дубів з кавунами бичувалося по Дніпру.
Горноста́ль, -ля, м. = Горностай 1. Вода сосну підмиває, горносталь корінь під'їдає.
Гра́барь, -ря, м. 1) Землекопъ, лопатникъ. 2) Гробокопатель. Звелів наш полковник іти грабарам помагати побитих ховати. А грабарові дам стару кожушину, шоби на мені висипав велику могилу.
До́нька, -ки, ж. Ум. отъ до́ня.
Куцоребрий, -а, -е. О волѣ: съ двумя короткими ребрами, послѣдними къ заду.
Порзнитися, -нюся, -нишся, гл. Скоромиться.
Приручати, -ча́ю, -єш, сов. в. приручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить. Кому ж ти мене, мій батечку, приручаєш? Покидаєш мене, серденятко моє! Ой кому ж ти приручаєш?
Пустопаш нар. Безъ пастуха. Ходять коні пустопаш. Тоді вони коней пустопаш попускали. В полі вже тілько стерні жовтіли та рябіли гуси, а де-де й худобина ходила пустопаш.
Розчинити, -ся. Cм. розчиняти, -ся.
Строкатий, -а, -е. 1) Пестрый.
2) О масти: пѣгій. Хтось до вас строкатого коника приводив.
3) Капризный. В душі своїй була строката.