Вишкірити, -ся. Cм. вишкіряти, -ся.
Запискота́ти, -чу́, -чеш и запискоті́ти, -чу́, -тиш, гл. Запищать. В один голос так і запискотіли: спасибі вам, дядечку Кирило, за вашу ласку.
Зрешіти, -шію, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ.
Кидати, -даю, -єш, [p]одн. в.[/p] кинути, ки́ну, -неш, гл.
1) Бросать, кидать. Та й почав мені кидати у пазуху п'ятаки з обох кишень. Не стій на могилі, не кидай пісочку. Ой взяли го за реберні та й кинули через дверці.
2) Оставлять, бросать, переставать. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине. Ой не кидай же мене та на чужій чужині. Кидай... вечеряти: час на коня сісти.
3) — воду. Качать насосомъ.
4) — кров. Дѣлать кровопусканіе.
5) — сіно. Подавать сѣно при укладываніи его въ стоги. Я вам лучче так чого поможу днів три робить за процент — косить там, чи сіно кидать.
6) — лихом об землю. Забыть о горѣ, пренебречь имъ. Кинь лихом об землю та давай погуляєм.
7) кинути оком. Взглянуть, завидѣть. Скілько оком кинути — гора мріла. Кинула оком мати на його вбрання, та й відвернулась.
8) кидати хляще́м. Бросать въ безпорядкѣ, какъ попало. На току повно свиней, а в хаті такий гармидер: миска з водою перекинута, кури поваляли горшки з полиць, а він кинув так хлящем усе хазяйство, а сам пішов на улицю.
Надповза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. надповзти́, -взу́, -зе́ш, гл. Подползать, подползти.
Охаблений, -а, -е. Никому ненужный, отъ котораго каждый хотѣлъ бы избавиться. дідько охабле́ний. Окаянный, проклятый чертъ.
Повідцвітати, -та́ємо, -єте, повідцвіти́тися, -таємося, -єтеся, гл. Отцвѣсть (во множествѣ). Повідцвіталися вже проліски. У нас уже поодцвітався мак, а в вас і досі цвіте.
Присмерджувати, -джую, -єш, гл. Припахивать, немного вонять. Риба вже присмерджує.
Пукати, -каю, -єш, гл.
1) Стучать.
2) Лопать, трескать, хлопать. Те крутилось і тріщало, а те пукало й гуло.
3) Лопаться, растрескиваться. Коли пукає акация, належиться сіяти кукурузи.
Спотання нар. Исподтишка, тайкомъ. Підбіг та так спотання, мовчки луснув по голові.