Ви́лагодити, -джу, -диш, гл. Уладить, устроить какъ должно. Як баба зна добре, то вилагодить як слід.
Виправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виправити, -влю, -виш, гл. 1) Выправлять, выправить, исправлять, исправить. Горбатого хиба могила виправить. 2) Оправдывать, оправдать. 3) Отправлять, отправить, отсылать, отослать. Я не даром його з дому виправляю од себе. 4) Требовать обратно, получить по требованію обратно. От півник узяв та й пішов виправлять жорен. 5) — дочку. При выходѣ дочери замужъ надѣлять бѣльемъ, платьемъ, посудой и иной домашней утварью. 6) — шкуру. Выдѣлывать, выдѣлать кожу.
Висвітити, -ся. Cм. висвічувати, -ся.
Галайкотати, -кочу, -чеш, гл. = галайкати.
Глядка, -ки, ж. Раст. Aster.
Дебе́лість, -лости, ж. Дебелость, плотность, толстота.
Люзува́тися, -зуюся, -єшся, гл. Разшатываться, ослабѣвать въ связи, въ прочности.
Негнівливий, -а, -е. Несердитый. Веселий і негнівливий був собі пан.
Незліченне и незлічено, нар. Безчисленно, несмѣтно; безъ счету. Дай горівки незміренне, бери грошей неизліченне.
Стидкий, -а, -е. Заставляющій себя стыдиться, постыдный. Де ся взяв татарин, стидкий, бридкий, поганий. Сидить стидка з своім милим, да ще й обнялася.