Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Допанува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Окончить барствовать. 2) Окончить царствовать.
Ду́ти, -дму, -дмеш, одн. в. ду́ну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дуть, дунуть. Як такий (горішній) вітер дме по снігу або з снігом — ото хуґа. Черном. Дунув вітер по-над ставом. Шевч. 88. 2) Только несов. в. Надувать, пучить. Мовчанка.... черева не дме. Ном. № 1117. Багатство дме, а нещастя гне. Ном. № 1592. Cм. дуйнути.
Зарази́тися, -жу́ся, -зишся, гл. Заразиться.
Межимі́р, -ра, м. Землемѣръ. Желех.
Обідник, -ка, м. = обидник. Грин. І. 22.
Позамінювати, -нюю, -єш, гл. Замѣнить, промѣнять.
Попередумувати, -мую, -єш, гл. То-же, что и передумати, но во множествѣ.  
Рями, -рям, ж. Складки, сборки. Угор.
Служба, -би, ж. 1) Служба, служеніе по найму. Ой хто в службі не буває, той горя не знає. Полт. г. 2)божа. Служеніе, обѣдня, богослуженіе. 3) Собир. Прислуга. Збірає (Потоцький) усю свою службу. Рудч. Ск. II. 207. Ум. службонька, службочка.
Тарануха, -хи, ж. = тараня. Зміев. у.