Горі́тися, -ри́ться, гл. безл. = Горіти 1. Як не ладиться, то й в печі не гориться.
Каплуновий, -а, -е. Относящійся къ каплуну.
Карий, -а, -е. 1) Карій. Єсть карії очі, як зіроньки сяють. Нащо мені чорні брови, нащо карі очі?
2) Вороной. Коню сивий, коню карий. Ой у нашім та заводі єсть коняка кара. Ум. каре́нький. Очи мої каренькиї, горе мені з вами.
Підшивка, -ки, ж.
1) Подкладка. Одежина суконна чорна з сірою підшивкою.
2) Дратва, которой подшиваютъ подошвы.
Попідкошувати, -шую, -єш, гл. Подкосить (во множествѣ).
Розчахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл.
1) О деревѣ: разодраться, расколоться вдоль въ мѣстѣ развѣтвленія.
2) О человѣкѣ, скотѣ: разорваться въ паху отъ расхожденія ногъ. На льоду розчахнувся.
Скарбівниця, -ці, ж. Казнохранилище, сокровищница.
Струсанина, -ни, ж. = струс.
Умовлений, -а, -е. Условленный. Се був умовлений знак.
Хижацький, -а, -е. Хищническій. І ніхто не приголубить хижацького сина.