Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валашок, -шка, м. 1) Ум. отъ валах. 2) Стволъ дерева, чистый отъ вѣтвей. Гарна лози була колись: такі славні та високі валашки та праві. — Що ж то воно значить: валашки? — Оці (указывая стволъ вишни) без гілля, самі оці. Залюбовск.
Гірчичний, -а, -е. Горчичный.
Кухенний, -а, -е. Кухонный.
Обвітріти, -рію, -єш, гл. Быть обвѣяннымъ вѣтромъ.
Позубити, -блю, -биш, гл. 1) Зазубрить; сдѣлать зазубрины. Позубили мені сокиру. Ой десь мене Господь Бог не простив, що я у неділю серпи позубив. АД. І. 81. 2) Сдѣлать зубцы. Позубила комір і чохлу.
Проявляти, -ляю, -єш, сов. в. проявити, -влю́, -виш, гл. Обнаруживать, обнаружить.
Самодержець, -жця, м. = самодержавець. К. Кр. 19. К. Бай. 27. Московський самодержець. К. ПС. 128.
Тиранський, -а, -е. Тиранскій. К. ПС. 135. К. Іов. 47.
Уварити Cм. уварювати.
Штурляти, -ля́ю, -єш, гл. Толкать. Лохв. у.