Засло́на, -ни, ж. 1) Занавѣсъ. 2) = заслінка. Швидче лізьте під припічок. Я заставлю вас заслоною, а як усі поснуть, тоді випущу. 3) Защита. Моя ти радість і одрада, моя заслона і ограда.
Зімникува́тий, -а, -е. О фруктахъ: поспѣвающій къ зимѣ. Зімникуваті груші, яблука.
Картати, -та́ю, -єш, гл. Упрекать, корить, выговаривать. Ой догнав він Лемерівну, та й не б'є, тілько ж її словечками картає. Такий гнівний, крий мати божа! Почав її словами картати. Мене матінка зроду не била, все словом картала. Він у церкві їх картав словами, соромив ледачими ділами.
Кедзі-кедзі! меж. Призывъ козъ.
Лемі́ш, -ша́, м. 1) Сошникъ, лемехъ (въ плугѣ). Чому ви, хлопці, не орете? — Да, дядьку, свято — Яке свято? — Чересло й леміш ізнято. Може викую я з його до старого плуга новий леміш і чересло і в тяжкі упруги, може, зорю переліг той. Зробив з лемеша швайку. Испортилъ дѣло, гора родила мышь. Ум. леме́шик.
М'ясце́ и мнясце́, -ця́, с. Ум. отъ м'я́со.
Огурність, -ности, ж. Строптивость, упорство, упрямство.
Перемжитися, -жуся, -жишся, гл. Прекратиться, прерваться на нѣкоторое время. Оце перемжилась робота у полі, — треба під хуру порядитись.
Порозмітати, -та́ю, -єш, гл. Размести (во множествѣ).
Туркавчин, -на, -не. Свойственный, принадлежащій горленкѣ. Туркавчине гніздо.