Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багнистий, -а, -е. Болотистый, тонкій, тинистый, илистый.
Бухикати, -каю, -єш, гл. Кашлять. Так закашляется, що ну! Бухикаєш та й бухикаєш. Св. Л. 49.
Венберь, -рю, м. = имберь. Несу перчику, венберю на сюю любу вечерю. Грин. ІІІ. 539.
Відмітити Cм. відмічати.
Поросповзатися, -заємося, -єтеся, гл. Расползтись (о многихъ).
Припускати, -ка́ю, -єш, сов. в. припустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Допускать, допустить. Кобилу припустив до нових стіжків. Сим. 228. Припустила теля до корови. 2) Прилаживать, приладить. А припускай но люшні, а я тим часом голоблі опоряжу. 3) Припускать, припустить, побѣжать быстро. Як припустив коня вороного, — міст мені вломився. АД. II. 168. Як припустив бігти, — утік. МВ. (О. 1862. І. 104). Дощ припустив. Пошелъ сильный дождь. Наче був переставав дощ, а тепер ба який припустив. Харьк.
П'ять, -тьо́х числ. Пять.
Розверещатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Раскричаться.
Товщий, -а, -е. Сравн. ст. отъ товстий.
Торчок, -чка, м. Раст. Helvella esculenta Pers. Анн. 164.