Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Закре́па, -пи, об. Крѣпышъ. Там діти закрепи, хоч якого коня, то вдерже, а лоб йому як у вола. Лебед. у.
Зачі́суватися, -суюся, -єшся, сов. в. зачеса́тися, -чешу́ся, -шешся, гл. Зачесываться, зачесаться, причесываться, причесаться.
Зябрій Cм. зюбрій.
Лопа́рь, -ря, м. Лопатка, которой мѣсятъ глину. Вх. Зн. 33.
Напха́ти, -ся. Cм. напихати, -ся.
Прасувати, -су́ю, -єш, гл. 1) Жать, выжимать, давить. Сир прасувати. 2) Гладить, утюжить. Буду білі хусти прати... — Где будеш сушила?.. — Где будеш прасувала? Чуб. V. 1199. Насилу володала руками, прасуючи залізком мушлинову сукню. Левиц. І. 179.
Прокипіти, -плю, -пиш, гл. Прокипѣть.
Роспростерти, -ся. Cм. роспростирати, -ся.
Триніжок, -жка, м. Треножникъ, подставка или табуретъ на трехъ ножкахъ. Шух. І. 150. Виніс із комори казан, повісив його на триніжках. Стор. МПр. 154. Чіпка пересів на другий триніжок. Мир. ХРВ. 181.
Угріва, -ви, ж. = угрівок.