Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Джа! меж. 1) Цыцъ! Смирно! Їжте, гості, а ви, діти, джа! 2) Подражаніе звуку розги при ударѣ, а потому употребляется въ разговорѣ съ дѣтьми въ значеніи удара розгой. Аф. 376.
Заги́бель, -лі, ж. Погибель. На загибель буде тому, хто бере багачку з дому. Чуб. V. 217. Ум. заги́белька. Бо вже мені за дівчинов загибелька буде. Гол.
Ласити, -шу, -сиш, гл. Привлекать. О. 1862. І. 67.
Мацапу́рів, -рова, -ве Принадлежащій мацапурі. Мацапурова невіра (брань). Ном. № 3562.
Нагру́кати, -ся = нагрюкати, -ся.
Перечити, -чу, -чиш, гл. Прекословить, противорѣчить. Як ти смієш мені перечити? Я цар — ти повинен мене слухати. Рудч. Ск. II. 159.
Подляк, -ка, м. Подлецъ. Він звав Воздвиженського в вічі подляком-туляком. Левиц. Пов. 13.
Позичати, -ча́ю, -єш, сов. в. позичити, -чу, -чиш, гл. 1)у кого. Занимать, занять, брать, взять въ долгъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. Мет. 12. 2) — кому. Одолжать, одолжить кому, давать, дать въ долгъ. Одна бере і другим позичає, а друга не бере й другим не дає. Ком. II. 50.
Тізю! меж. Призывъ для теленка. Вх. Лем. 473.
Уторік нар. = торік. А!... ви знов у горох!... як уторік. Св. Л. 140.