Вести, веду, -деш, гл.
1) Вести. Взяла коня за гнуздечку, веде коня у стадницю. Ти вів народ свій, як отару, жезлом Моисея та Арона.
2) — голос. Пѣть, тянуть голосомъ. Лугом іду, голос веду — луже, розвившіся! Як же він високо веде.
3) — мову. Разговаривать, вести рѣчь. Вони тоді саме вели про його мову між собою.
4) — нитку. Выводить нитку.
5) — перед. Предводительствовать, командовать: быть впереди, во главѣ. Господарює Хвесиха, у всьому перед веде, а Хвесько слуха її й поважа. На вечорницях.... у колядці, ніхто як я перед вела.
6) — порядок. Распоряжаться. Тобі, мати, порядок вести.
7) — танок. Cм. танок.
Вилюднювати, -нюю, -єш, сов. в. вилюдніти, -вію, -єш, гл.
1) Мужать, возмужать, развиться. Був він тоді таке мале та худе, а тепер, дивись, вилюдніло. У неї всі діти змалку так нездужали, а дивись, всі вилюднювали, ні одно не вмерло і здоровісінькі тепер.
2) Стать на людей похожимъ; стать приличнымъ, порядочнымъ и т. п. Був собі чоловік ні те, ні се, а потерся між людьми, то й вилюднів.
Дзелене́ць, -нця́, м. Зеленый (о вѣнкѣ). Віншуємо ті (дівчину) вінцем-дзеленцем.
Надаре́мний, -а, -е. Напрасный, тщетный. Без твого призначення надаремна туга, сама даєш, вибіраєш, ах нелюба друга!
Належи́то нар. = належно. Ой гуляла належите, доки було в мішку жито.
Поморежити, -жу, -жиш, гл.
1) Вышить ажурно.
2) Изукрасить узорами (рѣзьбой, рисованьемъ, вышивкой). Наші чоботи... шовком помережено.
3) Испещрить. Греблі з тарасу помережили річку наче чорними шнурками.
Роздзяплювати, -люю, -єш, сов. в. роздзяпити, -плю, -пиш, гл. Раскрывать, раскрыть, растворять, растворить настежь, разинуть. Оце роздзяпив двері, як теща рот.
Тік II, то́ку, м. Растопленный жиръ. Пироги в тоці.
Уперізуватися, -зуюся, -єш, сов. в. уперезатися, -жуся, -жешся, гл. А вам дружба вдався: череслом підголився, перевеслом вперезався.
Хлюпнутися, -нуся, -нешся, гл. Одн. в. отъ хлюпатися. Чай хлюпнувся і розлився.