Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

За́рва, -ви, ж. Обрывъ, глыба земли. Угор.
Згріша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. згріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Согрѣшать, согрѣшить. Чоловік шо ступить, то згрішить. Ном. № 99. Коваль згрішив, а шевця повісили. О. 1862. X. 34.
Здира́тися, -ра́юся, -єшся, гл. = здератися.
Нагна́ти Cм. наганяти.
Осквернятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. оскверни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Оскверняться, оскверниться. Вх. Зн. 45.
Порозвивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и розвити, но во множествѣ. Порозвивала вона, що було в рушники позавиване. Конст. у.
Скарбничий, -чого, м. = скарбівничий.
Хрякати, -каю, -єш, гл. Харкать. Волч. у. Кит-риба як хрякнув, — увесь світ стрепенувся. Чуб. II. 296.
Церемонитися, -нюся, -нишся, гл. Церемониться, стѣсняться, жеманиться. Левиц. Пов. 213. Бере чарку з тарілки і трошки покушає і церемониться, бо дівоча натура церемонитись. Грин. ІІІ. 514.
Чварснути, -ну, -неш, гл. Сказать на непонятномъ языкѣ. Жандарь чварснув до нього щось по німецькії. Федьк. Пов. 70. Чварснув по жидівськії. Вх. Зн. 77.