Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гайдамачити, -чу, -чиш, гл. = гайдамакувати. Аф. 353.
Де́спо́т, -та, м. Деспоть. Вони брати і христіяне, а ти собака, людоїд, деспот скажений. Шевч. 606.
Ільнування, -ня, с. = льнування. О. 1861. X. 62.
Каламайчатий, -а, -е. Изъ каламайкиКаламайковий пояс. Кв. П. I. 33Червоні або зелені каламайкові пояси. О. 1862. IX. 68.
Кремезни́й 1) Крѣпкій, здоровый. Не закутуй дитину, то вона буде кремезлива. Берд. у. Старины люде були кремезніші. Харьк. 2) Твердый, неуступчивый. Хазяїн був чоловік кремезний и норовливий. МВ. ІІ. 76.
Нашпиняти, -ня́ю, -єш, гл. 1) Исколоть? 2) Много укорять. Чорти як напустяться на його: «шо це ти наробив? Іди, сякий — такий, зараз сослужи йому той шматочок!» Так його нашпиняли, шо треба йому йти. Мнж. 127.
Побоятися, -бою́ся, -ї́шся, гл. Побояться. Я побоявся, щоб дзиглика не поламать. Рудч. Ск. І. 95.
Похилисто нар. = похило.
Поцокатися, -каюся, -єшся, гл. Ударять одно объ другое, почокаться.
Присиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приси́лити, -лю, -лиш, гл. Привязывать, привязать. Взяв він Марієньку за білу рученьку, присилив до сосни, до сосни плечима. Гол. І. 163. Я присилив кониченька до дубонька зеленого. Гол. І. 22.