Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борінник, -ка, м. Работникъ при боронѣ. Н. Вол. у.
Викати, -каю, -єш, гл. Говорить «вы». Господарь слузі не викає. Ном. № 10388.
Єдна́кий, -а, -е. = однаковий. Приїхали два козаки, обидва єднакі. Чуб. V. 103. Раду радили не єднакую, не єднакую, а троякую. АД. І. 1.
Зголодра́біти, -бію, -єш, гл. Обнищать, обѣднѣть.
Комірчина, -ни, ж. Небольшая комора. Через сіни була пекарня з комірчиною. Левиц. І. 192.
Ли́мзати, -гаю, -єш, гл. = лемзати. Полимзав він трошки з мисочки, та й знов ліг, сказано — недужий. Кіевск. у.
Напосіда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. напосі́стися, -ся́дуся, -дешся, гл. 1) Приставать, пристать, навязываться навязаться, нападать, напасть. Напосілася жінка, щоб таки їхати у ярмарок. 2) Твердо вознамѣриться что-либо сдѣлать. Напосілися на тоє, шоб тужило серце моє. Чуб. V. 248. Напосівся хату будувати.
Поранина, -ни, ж. Уборка, приборка; стряпня. Н. Вол. у.
Різьба, -би, ж. Рѣзьба, рѣзная работа. Шух. І. 192. Дорогу різьбу рубають. К. Псал. 169.
Уломок, -мку и -мка, м. 1) Отломокъ. 2) Слабый, безсильный человѣкъ. Хиба ти вломок, що не підіймеш цього мішка.