Бовкун, -на, м. 1) Волъ, запряженный въ одиночку. Їде чоловік бовкуном. Нізащо й вола другого купить: бач, бовкуном їде. 2) Большой снопъ, камышу. 3) танцювати бовкуном. Танцовать одному. Ум. бовкунець. бовкунчик.
Буяк, -ка, м.
1) = байрак. Встрѣчено только въ одномъ мѣстѣ, — не ошибка-ли? Ой не шуми, луже, зелений буяче.
2) = бугай 1. Гонить буяка на ярмак.
3) мн. Раст. Vaccinium uliginosum.
Відмикувати, -кую, -єш, гл. — від чого. Отлынивать, уклоняться отъ чего. Наймити вештались по дворі, одмикували од роботи.
Вуспятки, -ток мн = успятки.
Затужа́вілий, -а, -е. Загустѣлый, затвердѣлый, уплотнившійся.
Збурма́ти, ма́ю, -єш, гл. Собраться. А в неділеньку вранці да бояри збурмали, да на море стріляли, на білую да лебедочку. Збурмались вони під рясні дуби, чекаючи отамана на раду собі.
Комолий, -а, -е. Безрогій. Комолий віл і ґулею б'є.
Насущник, -ка, м. Насущный хлѣбъ. Він... крівавицею добува той насущник.
Поледиця, -ці, ж. = ожеледиця.
Поцвіркати, -каю, -єш, гл. = поцвірчати.