Гарчати, -чу, -чиш, гл.
1) Ворчать. Собака гарчить. Чия б гарчала, а твоя б мовчала.
2) = гарикати.
Жичат́и, -ча́ю, -єш, гл. = позичати.
Здри́ги, здриг, ж. мн. Дрожь.
Зукрашати, -ша́ю, -єш, сов. в. зукрасити, -шу, -сиш, гл. Украшать, украсить. Вони його любили, мов жертву ідольську квітками зукрашали. Султанські зукрашені кіосками сади.
Капи, -пів, м. мн. Союзы у сапогъ.
Ковзкий, -а, -е. Скользкій. Реміняка плавка, ковзка, до дерева не пристає.
Молитвува́тися, -вуюся, -єшся, гл. Подвергаться обряду молитвин.
Муравча́ний, -а, -е. = муравиний.
Росити, -шу́, си́ш, гл. Орошать. Дощик траву росить. По що росиш личко своє гіркою сльозою? Росять дрібно сльози її обличчя молоде.
Хабалиця, -ці, ж. Кокетка, охотница до любовныхъ шашней, наложница. Чоловік мав лиху жінку хабалицю, що знюхалася з паном.