Враг, -га, м. Чортъ, злой духъ. Не взяв його враг! Куди вас враг несе до гаспидського сина?
Добавля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. доба́вити, -влю, -виш, гл. Добавлять, добавить, прибавлять, прибавить.
Малоси́льний, -а, -е. = малосилий. Оженив мене малолітнього, малолітнього, малосильного.
Муж, -жа, м. 1) Мужъ. Ой там стояла мужів громада, мужів громада, велика рада. 2) Мужъ, супругъ. Ги не будеш мені мужем, я тобі жоною.
Надкоси́ти Cм. надкошувати.
Поколошкати, -каю, -єш, гл. 1) Всклокочить, взъерошить (волосы). О градѣ: побить, свалить стебли растеній. Гряд поколошкав трошки хліб. 2) Встревожить, испугать. Та не гомони, дядьку: ут рибу поколошкав. Москаль убіг у хату, з печі її стяг, дітей поколошкав.
Полюддя, -дя, с. Полюдье, обѣздъ для собиранія дани съ народа и самая дань эта. Варяг, що на полюддя з города вийшов.
Пороспочинати, -на́ю, -єш, гл. Начать (во множествѣ).
Тирлуватися, -луюся, -єшся, гл. Останавливаться со стадомъ для отдыха.
Хутрувати, -рую, -єш, гл.
1) Подбивать мѣхомъ.
2) — піч. Обмазывать глиной печь. Як же мені, сестро, такій бути, чуже діло роблячи, чужі печі хутруючи.
3) — двері. Вставлять косяки дверные.
4) — чоботи. Пришивать подкладку въ сапоги. Cм. футрувати.