Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Булига, -ги, ж. Раст. Conium maculatum L. Прил. у.
Дотина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. дотну́ти и дотя́ти, -тну́, -не́ш, гл. 1) Дорѣзывать, дорубливать. 2) Досаждать, допекать, пилить. Він мені дотинає за матір. Н. Вол. у. Хоць ти не скажеш, то скаже твоя мати да буде мені що-ранку дотинати: «вставай, невістко, бодай ти здорова не встала. Чуб. І. 696. Він почав дотинати моєму чоловікові, що мене треба в острог за те, що я колись дотинала його жінці чамайданом. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовск.). Словом дотина. К. Бай. 49.
Кричма нар. Крича. К. ПС. 117.
Морґо́вий, -а, -е. Морговый.
М'я́та и мня́та, -ти, ж. Мята: a) Mentha officinalis; б)во́дяна. Mentha aquatica L. Анн. 214; в)кучерява. Mentha piperita L. Var crispa; г)холодна. Mentha piperita L. д)польова. Mentha arvensis. ЗЮЗО. І. 128; е) песяча м'ятка. Nepeta cattaria. Вх. Пч. І. 11. Ум. м'я́тка, мня́тка.
Поросповзатися, -заємося, -єтеся, гл. Расползтись (о многихъ).
Промекати, промекекати, промекеке́кати, -каю, -єш, гл. Проблеять.
Соловій 2, -вія, м. = соловей. Гол. І. 259. Ум. соловієчко.
Увершитися, -шуся, -шишся, гл. Кончиться.
Чалий, -а, -е. Изсѣра-коричневый (масть). Тоді дав мені пан коня чалого. Чуб. V. 1065. Запряжу тобі чалу кобилу. Грин. II. 281.