Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бідний, -а, -е. 1) Бѣдный, неимущій. Роди, Боже, на всякого долю — бідного і багатого. Чуб. ІІІ. 229. 2) Несчастливый, горемычный, бѣдный. Бідна моя головонька, доленька несчасна. Мет. Помер отець-ненька — я журюся: до кого ж я, бідна, пригорнуся? Чуб. V. 50. Ум. бідненький, біднесенький. Жив тоді бідненький чоловік із жінкою. Грин. І. 71.
Деренчли́вий, -а, -е. Дребезжащій.
Засябрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Стать въ сосѣдскія, товарищескія отношенія. З сусідою, охтирським крамарем, вони засябрували. О. 1862. IX. 70.
Командєрство, -ва, с. Начальство военное. Господа москаль! а скажіть, будьте ласкаві, вашому командєрству, коли треба вівса, або якого борошна, то нехай прийдуть. Кв. І. 131.
Мі́рно нар. Умѣренно.
Письо, -ся, с. Личико. Там то Гандзя, там то зух, там то письо як пампух. Гол. І. 387.
Пофальшувати, -шую, -єш, гл. Поддѣлать (во множествѣ). К. Кр. 34.
Товстобровий, -а, -е. Съ толстыми бровями. Очей страшних, вирлатих, товстобрових. К. ЦН. 187.
Ускубти, -бну, -неш, гл. 1) Дернуть за волосы. Хто схоче, добре ускубне за вражий чуб його зубами. Гліб. 2) Урвать, дернуть. Вскубни трохи сіна. Живемо.... як горох при дорозі: хто не схоче, той не вскубне. Котл. Н. П. 367.
Устонька, -ньок, усточка(ки), -чок, с. мн. Ум. отъ уста.