Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Веретиння, -ня, с.? Ні з того, ні з сього — веретиння. Ном. № 7003.
Грома́шик, -ка, м. Раст. Hepatica triloba. Лв. 99.
Закоштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Попробовать. Левиц. І. 166.
Запорва́ти, -ву́, -ве́ш, гл. Захватить. Ховай, невісточко, в свою скриню, що запорвеш. Левиц. КС. 72.
Кохітник, -ка, м. Раст. Rhododendron ferrugineum. Шух. І. 22.
Лу́щити, -щу, -щиш, гл. Снимать кору, шелуху, кожицу (съ плодовъ, яицъ). 2) Колотить. Піймав і давай лущити йому боки києм. О. 1862. X. 36. Запорожці... татар і туркоту лущать. Стор. МПр. 43. 3) Брать (о деньгахъ). Лущитимуть з нас грошики, та й ні гадки! Мир. ХРВ. 386.
Осудовище, -ща, с. Скандалъ, позоръ. Таке осудовище! Волч. у.
Пагін, -гону, м. Побѣгъ, ростокъ, отпрыскъ. Ум. пагонець, пагінчик. Од доброго коріня добрий і пагонець одійде. Ном.
Сполохатися, -хаюся, -єшся, гл. = сполошитися. Се твій прийшов до тебе батько, то не сполохайсь, не жахнись. Котл. Ен. II. 37.
Шляхтонька, -ки, ж. Ум. отъ шляхта.