Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відразу нар. Сразу, вдругъ.
Дочимчикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Дойти куда нибудь скоро.
Жабалу́ха, -и, жабелу́ха, -хи, ж. Большая лягушка. Аѳ. 399.
Куві и кувік, меж., выражающее визгъ поросенка.
Мурава́, -ви́, ж. 1) = муріг. Прикрив ноги осокою, накрив очі муравою, жовте тіло рокитою. Чуб. V. 942. 2) соб. Муравьи. У дворах, по у лицях, коло церкви, як мурави народу. Мир. Пов. І. 136. Ум. мура́вка, мура́вонька, мура́вочка. Кладу я кладку через муравку. Чуб. III. 209. В її ложки під порогом заросли мурогом, а тарілочки під лавкою заросли муравкою. МУЕ. III. 77. Ой стежка да маленькая, муравочка зелененькая. Мет. 163. Найшов купу муравки. Грин. II. 222.
Налупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Начистить.
Охабитися, -блюся, -бишся, гл. 1) — чогось. Забыть, потерять что-либо, воздерживаться отъ чего-либо. Вх. Зн. 45. 2) — дома. Остаться дома. Я ся охабив дома. Вх. Зн. 45.
Переписати, -ся. Cм. переписувати, -ся.
Тасюкати, -каю, -єш, гл. Кричать: тасю-тасю! Шейк.
Телячки, -чок, -чків? Молочные зубы. Шейк.. Cм. телячі зуби.