Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варивода, -ди, об. Капризный человѣкъ, принуждающій дѣлать что либо совершенно ненужное и притомъ постоянно придирающійся. Cм. варити воду. Не чоловік, а варивода. Ком. ІІ. № 692.
Галасуватий, -а, -е. = галасливий. К. Кр. 40.
Кавсікнути, -кну, -неш, гл. Умереть. Желех.
Карупір, -ру, м. = канупір. Вх. Пч. І. 13.
Ле́жма нар. Въ лежачемъ положеніи. Попереду сніп лежма б'ють, а потім сторч поставе. Камен. у.лежати. Постоянно, не вставая лежать. Лежма лежу хвора. Н. Вол. у.
Лути́на, -ни, ж. 1) Лубъ. Желех. 2) Прутъ. Угор.
Налюбува́тися, -бу́юся, -єшся, гл. = налюбувати.
Насічка, -ки, ж.? Коли коні їдять січку, держи й насічку. Ном. № 13229.
Перемовлятися, -ля́юся, -єшся, гл. Разсуждать другъ съ другомъ, перепираться. Перемовлялись бо між собою в дорозі, хто більший. Єв. Мр. IX. 34.
Прозір, -зору, м. 1) Отверстіе въ крышѣ для прохода дыма и пр. Шух. І. 110, 174. 2) Просвѣтъ, дыра между сложенными бревнами. Клади дрова щільніш, а то прозір великий. Волч. у. 3) Дурной глазъ, взглядъ, отъ котораго приключается болѣзнь, сглазъ. Мил. М. 36, 40.