Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вельможа, -жі, м. Вельможа. Желех.
Верхлюк и верхляк, -ка, м. Дикій поросенокъ. Вх. Пч. II. 7.
Геде нар. Тутъ, здѣсь. Угор.
Звіро́та, -ти, ж. соб. Звѣрье.
Мусульма́нин, -на, м. Мусульманинъ. К. Кр. 14. Правовірні наші мусульмане. К. МБ. X. 18.
Набендю́житися, -жуся, -жишся, гл. Надуться. Чого то вже так набендюжився?
Підситок, -тка, м. Негустое сито. За підситок і ночовки так-сяк узялася. Мкр. Н. 5. Ум. підси́течок. Заховаю під припічком, та й покрию підситечком. Чуб. V. 666.
Повкидатися, -даємося, -єтеся, гл. 1) Броситься во что (во множествѣ). Повкидались у воду. 2) Впасть во что, пристраститься къ чему (о многихъ).
Прягти, -жу, -жеш, гл. 1) Жарить; топить (молоко). Прягли сало. Вщипне тіста, та на сковороду ув олію, аж шкварчить! та зараз і пряжеть. Кв. І. 16. Стала на сковороді прягти молоко. ХС. VII. 453. 2) Разглядывать, присматриваться. Неначе б то прийшла до їх масла купувати, а тут на дівку пряжу. Черк. у. 3) Запрягать. Пряжіт коні воронії, везіт мамку в єї краї. АД. І. 289.
Сокотач, -ча, м. Сторожъ. Вх. Зн. 65.