Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Важчати, -чаю, -єш, гл. Дѣлаться тяжелѣе, тяжелѣть. Левч. 165.
Гугни́вий, -а, -е. = Гугня́вий. А Кирило Тур.... гугнивим голосом: хиба ж тобі не страшно вмірати? К. ЧР. 395.
Дово́дець, -дця, м. Доказатель.
Доґле́бати, -баю, -єш, гл. Доплестись, дотащиться. Осе нам треба ше якось доґлебати додому, ше верстив буде з п'ять. Брацл. у.
Квікати, -каю, -єш однокр. в. квікнути, -кну, -неш,, гл. Визжать (о свиньяхъ). Мудрість Грицькова свиней ізлякала — хрукнули, квікнули, далі з лігва драла. Март. Cм. кувікати.
Ма́ґоль, -ґля, м. = маґіль. Шух. І. 255.
Настовпужуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. настовпу́житися, -жуся, -жишся, гл. = настовбурчуватися.
Понадкраювати, -раюю, -єш, гл. Надрѣзать, урѣзать (во множествѣ). Дивно мені, що і скриня замкнена була, а полотно понадкраюване. Черниг. у.
Порозгорювати, -рюю, -єш, гл. Добыть съ трудомъ, съ горемъ (во множествѣ).
Удозвіль нар. Вдоволь. У мене воли удозвіль наїдяться. Волч. у.