Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безпробудний, -а, -е. Непробудный. Опочивав сном тихим, безпробудним. К. Іов. 8.
Виколупувати, -пую, -єш, сов. в. виколупати, -паю, -єш, виколупнути, -ну, -неш, гл. Выковыривать, выковырять. Хоч із-за нігтя виколупни, та дай. Ном. № 2691.
Вимір, -ру, м. 1) Промѣръ, измѣреніе. 2) Доля хлѣба за помолъ.
Гріма́к, -ка́, м. Кусокъ льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на немъ съ горки. Сим. 159.
Дуба́рь, -ря́, м. Большой дубъ. Дубарі товстелезні. Конст. у.
Невинний, -а, -е. Невинный. За невинного Бога. Безъ всякой вины. Так і пішов чоловік на поселення за невинного Бога. Мнж. 134.
Погріб, -ба, м. Погребъ. Дід... закинув його у погріб. Рудч. Ск. II. 14. Ум. погрібець. Чуб. V. 1174. В погребці замурувався. Драг. 39. Маленький погрібець повен яєць. ХС. ІІІ. 63.
Попаритися, -рюся, -ришся, гл. Попариться.
Похапцем нар. Поспѣшно, торопливо. Похапцем звінчалися, щоб не розлучила нас пані. МВ. (О. 1862. III. 68).
Сцьобати, -ба́ю, -єш, гл. = стібати. Циган.... давай сцьобати приконечником. Рудч. Ск. II, 184.