Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Загріба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. загребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. Загребаться, загресться.
Зві́сен, -сна, -не, звісний, -а, -е. 1) Извѣстный. Звісна тобі печаль моя. Грин. III. 149. Грицько звісний п'яниця. 2) ти зві́сен. Ты знаешь, тебѣ извѣстно. Ти звісен, — між курми суддею я була. О. 1861. VII. 119.
Карасір, -ру, м. Керосинъ. Харьк. и Полт. г.
Масю́сінький, -а, -е. Крохотный, чрезвычайно малый.
Пахнячка, -ки, ж. Мушкатная груша, мушкатель. Вх. Уг. 257.
Поганючо нар. ув. отъ погано. Поганючо співали.
Пропанькатися, -каюся, -єшся, гл. Проняньчиться, проухаживать, провозиться.
Розлуплювати, -люю, -єш, сов. в. розлупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Разламывать, разломить на части что либо хрупкое: посуду, яйцо и пр. О. 1862. І. 32. Розлупила горщик, миску. Черк. у.
Упельгати, -гаю, -єш, гл. Устроить, управиться. Александр. у.
Шерепеня, -няти, с. Маленькая некрасивая дѣвочка. Мале шерепеня, при землі не знать, а вже в мачках. Г. Барв. 248.