Базька, -ки, ж.
1) Дѣтск. ягненокъ.
2) = багнітка.
Гострове́рхий, -а, -е. Конусообразный. островерхій. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки.
Гу́ль! меж. = I. Гулі.
Ґрявча́ти и ґрянча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Каркать; крякать. По цілих ночях ґрявчит тот пташок. Качка грявчит.
Ди́шель, -шля, м. Дышло. Без дишля, без дуги: куди захочем, туди й поїдем — я і ти.
Повивозити, -жу, -зиш, гл. Вывезти (многое). А хазяїн так загуляв, що й усі можна бочки повивозити.
П'ятнадцятка, -ки, ж. Рыболовная сѣть, въ 1/4 арш. которой помѣщается 15 ячей и въ длину и въ ширину.
Самбіровий, -а, -е. Изъ дерева самбір. Самбіровий гай.
Сплачувати, -чую, -єш, сов. в. сплати́ти, -чу́, -тиш, гл. Выплачивать, выплатить. Давайте мені всю худобу, а я за ваші частини буду вам сплачувати.
Уставати, -таю, -єш, сов. в. устати, -тану, -неш, гл. 1) Вставать, встать. Буду вставать я раненько. Ви ж було раненько встаєте. Устала раненько, умилась біленько, хазяїну на добридень дала. Ледви встала, поклонилась, вийшла мовчки з хати. 2) Подыматься, подняться, вздыматься. Подай нам, Господи, з неба дрібен дожчик, а з низу буйний вітер! Хочай-би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля, хочай-би чи не повиривала якорів з турецької каторги! Ой із-за гори, з-за крутенької густий туман уставав. Кругом аж курява вставала. Встає хмара з-за лиману. 3) Слѣзать, сходить. То козак козацький звичай знає, із коня вставав. 4) Восставать, возстать. На ґвалт Пулавського і Паца встає шляхецькая земля. Син устане на батька, а батько на сина. 5) Восходить, взойти. Вже сонце встає із-за гори. 6) Наступать, наступить. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила. 7) Происходить, произойти. З тихеньких все лихо встає.