Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Засі́бни́й, -а́, -е́ 1) Зажиточный, со средствами. Хиба котрий засібний, то не купував голодного року хліба. Камен. у. 2) Объ одеждѣ: просторный. Гол. Од. 18.
Затанцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Затанцевать. 2) Заработать танцами. 3) Заглушить, осилить при помощи танцевъ (горе, печаль и пр.). Не втекла... таки од свого лиха і не загуляла й не заспівала, й не затанцювала. Левиц. І. 86.
Зжовті́ти, -тію, -єш, гл. Пожелтѣть. Хоч як мак червонів, а я швидко зжовтів. Мог. 175.
Лавниківство, -ва, с. Должность ла́вника.
Ло́пкання, -ня, с. Хлопанье. Желех.
Остріха, -хи, ж. = острішок 1. Кішка скрізь по-під остріхою на горищі бігає. Грин. II. 286.
Прокаженний, -а, -е. Прокаженный. Приходить до його прокаженний. Єв. Мр. І. 40.
Рицарство, -ва, с. = лицарство.
Спаль, -лі, ж. Мѣсто, гдѣ выжженъ лѣсъ. Вх. Зн. 65.
Угачувати, -чую, -єш, сов. в. угати́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) = загачувати, загатити. Я поробив так, що ізроду довіку не вгатять греблі. Чуб. Пан б'є та муче людей, щоб мерщій вгачували (греблю). Чуб. 2) Только сов. в. Ударить. Ото го вгатив. Вх. Зн. 72.