Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дончи́ця, -ці, ж. Донская козачка.
Клусувати, -су́ю, -єш, гл. Гнать рысью. Клусує коня. Н. Вол. у.
Перегайнувати, -ную, -єш, гл. Попусту протратить.
Подляк, -ка, м. Подлецъ. Він звав Воздвиженського в вічі подляком-туляком. Левиц. Пов. 13.
Позивати, -ва́ю, -єш, гл. Привлекать къ судебной отвѣтственности, предъявлять искъ къ кому, судиться съ кѣмъ. Позиваєте мене і в рокове свято на... суд. К. Кр. 37. Ой пішов міщанин міщаночку позивати, присудили старі люде добре попрохати. Чуб. V. 1075.
Попереполіскувати, -кую, -єш, гл. Переполоскать (во множествѣ). Побіжи в беріг, попереполіскуй оці ганчірочки. Славяносерб. у.
Портреть, -ті, ж. = портрет. Така била уродліва, що у кождого царя вибіта єї портреть била, вимальована. Драг. 264.
Сватальник, -ка, м. Сватъ. Бодай сватальнику добра не було. Ном. № 8962.
Све́кла, -ли, ж. Свекольная ботва, листья свеклы. Чуб. V. 724.
Шептання, -ня, с. Шептанье, шепотъ. Учувалося тихе Хведорове шептання. Мир. Пов. І. 159. Ум. шептаннячко.