Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дудло́, -ла, с. = дупло. Вх. Лем. 412.
Немрущий, -а, -е. = невмірущий.
Писастий, -а, -е. = писаний 4. Ум. писастенький. Який рушничок писастенький — сірі й білі й червоні смужки. Пирят. у.
Піяти, -пію, -єш, гл. О пѣтухахъ: пѣть. Кури піють, — у дівчини сижу. Грин. ІІІ. 258. Піють кури перші, піють і другі. Грин. III. 375.
Проділь, -лю, м. Проборъ въ прическѣ. Чуб. VII. 422. Дай, синку, я розділю тобі проділь. Левиц. І. 262.
Противитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Противиться, сопротивляться. Дурневі і Бог не противиться. Ном. № 6208. 2) Возражать. Лає мене, я й не противлюся, бо винен. Н. Вол. у. Хоч на мене люде брешуть, — я ся не противлю. Чуб. V. 395.  
Різномасткий, -а, -е. Разноцвѣтный.
Тіпання, -ня, с. 1) Трясеніе, дрожаніе. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: тіпання. Отдѣленіе кострики отъ конопли или льва, трепаніе. Шейк. Ум. тіпаннячко.
Уп'ялити, -лю, -лиш, гл. О змѣѣ: укусить, ужалить. Сорокуля го уп'ялила. Вх. Зн. 73.
Хлопцювати, -цю́ю, -єш, гл. Быть въ отроческомъ возрастѣ, быть мальчикомъ. Тут він хлопцював, тут виріс і молодиком став. (Стрижев.). Як я ще хлопцював. О. 1862. IX. 63.