Бізун, -на, м.
1) Нагайка, арапникъ... К нему прибігає бізуном го затинає. голий, як бізун. Совершенно голый.
2) Плотовщикъ; рулевой.
Будовця, -ці, м. = будівник. Е, він тут на всю губерню будовця, такого тут і нема, як він.
Гиряво нар. О стрижкѣ: низко. Гиряво острижено.
Гумни́ще, -ща, с. Мѣсто, на которомъ прежде было гумно, гумнище.
Дунду́к, -ка́, м. 1) Индѣйскій пѣтухъ. 2) Насмѣшл.: старый хрычъ. Но сей плачу того байдуже, на прозьби уважав не дуже: злий з сина був старий дундук.
Недогода, -ди, ж. Неудовлетвореніе. Употребляется въ выраженіи: мені недого́да. Я не удовлетворенъ, мнѣ не достаетъ чего-либо. Яка йому гне недогода? все має! А яка тобі недогода в Зосі?
Петрик, -ка, м. Улитка.
Подбати, -дбаю, -єш, гл. Позаботиться. За меж нікому подбати, я сирота.
Ритки, -ток, ж. мн. У ткачей: снарядъ, при помощи котораго приготовляютъ основу для наматыванія на навой: родъ узкой рамки длиной въ ширину навоя съ рѣдкими поперечными зубьями или перегородками, сквозь отверстія между которыми проходять нити основы. Части: зубья — зубки, (въ Констаниногр. у. кіло́чки), отверстіе между ними — комо́ра, длинныя планки рамки — листовки, концы риток-засувки или замочки.
Хапу́-хапу́! меж. для выраженія частого хватанія.