Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безодмовний, -а, -е. Безотвѣтный.
Вучень, -чня, м. = учень. О. 1862. І. 72.
Мандрі́вський, -а, -е. = мандрівний. Примандрує (встаровину піп) не знать зітки, — от було й кажуть: мандрівський піп служив. О. 1861. XI. 8.
Підневіжувати, -жую, -єш, сов. в. підневі́дити, -джу, -диш, гл. Поддѣвать, поддѣть, подводить, подвесть. О. 1862. І. Библіогр. 67. Таке мене підневідило, наче чорт шторхнув мене: піди та вкрадь. Херс. г. Хотіли стареньких підневідить. Сим. 206.
Повискувати, -баю, -єш, гл. Вырвать (волоса, перья во многихъ мѣстахъ). Так дуже мого хлопця побив і волосся повискубав. Пирят. у.
Пооборонятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Защититься (о многихъ).
Рацю́га, -ги, м. Большой ракъ. Волч. у.
Сліпачка, -ки, ж. 1) Слѣпая. 2) = сліпак 2. Вх. Пч. II. 16.
Тюпання, -ня, с. Ходьба мелкими шажками.
Штрики-брики, мн. Въ загадкѣ: коза. Чуб. 1. 306.