Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Злодіяка, -ки, м. Большой воръ. Злодіяка такий, що ні з чим не розминеться. Кв. І. 233. Поночі блукає злодіяка. К. Іов. 53. Ум. злодіячка. Воришка. Мир. ХРВ. 119. Якийсь лихий злодіячка. Мир. ХРВ. 202.
Зябра, -бер, ж. мн. 1) Жабры. 2) Крючья в остях. Шух. І. 223.
Кусіка, -ки, ж. Все кусающееся. Желех. Лізе кусіка з-за сусіка, очі заочила, руки заручили, зуби зазубила. Н. пог. (Зоря, 1883, 323).
Мазунча́, -чати, с. Балуемый ребенокъ, любимець. Ум. мазунчя́тко.
Пиндження, -ня, с. Спесивость, чванство, важничанье. К. Дз. 226.
Поколесне, -ного, с. Подать отъ мельничнаго колеса.
Понадуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. = понадиматися. Сим. 146.
Порожній, -я, -є. 1) Пустой, порожній. Порожня торба. 2) Пустой, напрасный, тщетный. Порожня надія твоя. Волч. у. 3) Порожня. Не беременная. Порожня годує (дитину) два годи. Мил. 30.
Простолюдний, -а, -е. Простонародный. К. ХП. 116. Вибивається з вузького кола простонароднього побуту. Г. Барв. 378.
Спалахкотіти, -кочу, -тиш, гл. = спалахнути. Желех. Земля запалиться і згорить ціла, спалахкотить небо з сонцем, місяцем і звіздами. Гн. II. 79.