Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вивагом нар. 1) — підіймати. Поднимать при помощи положеннаго подъ тяжесть рычага. Черк. у. 2) — говорити. Медленно, протяжно выговаривать. Шух. І. 28.
Возик, -ка, м. Ум. отъ віз.
Голомозина, -ни, ж. Лысина, плѣшь.
Ди́вити, -влю, -виш, гл. = Дивувати. Хто дивить, нехай собі так чинить. Ном. № 7814.
Дя́тлів, -лова, -ве. Принадлежащій дятлу.
Зда́лі, здаля́, нар. = здалека. Вх. Лем. 419. То ж сестриця з братом здалі розмовляла. Чуб. V. 928.
Зіп'ясти́ся и зіпнутися, -пнуся, -не́шся, гл. = сп'ястися. Учора собака зіп'явся, хапнув хліб. Н. Вол. у. Дитина на селі — поміч. Аби зіп'ялось на нот, — зараз у поле. Мир. ХРВ. 127.
Розлюбити, -блю, -биш, гл. Разлюбить. Хай він тебе покидає — инший не розлюбить. Чуб. V. 410.
Суверток, -тка, м. = сувертень. Як уже згортається прядіво, то пять ручаєк, — отой суверток і буде каліво. Черн. у.
Убування, -ня, с. 1) Обуваніе. 2) Обувь. 3) Убываніе. Ум. обуваннячко. Ні по чому не спізнаю (милу), лем по вбуваннячку. Гол. IV. 503.