Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відригати, -гаю, -єш, сов. в. відригнути, -ну, -неш, гл. Отрыгивать, отрыгнуть.
Заруча́ння, -ня, с. = заручини. Там сиділо аж два янголі, вони собі раду радили: «Та й полинем на заручання, де Галочка заручається». Грин. III. 470.
Курбет, -та, м.? Наш брат курбет хліба не втреть, а бублики лупить, як хто купить. Ном. № 12355.
Лину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. = линути. Вода линулася. Харьк. у. Дощик линувся — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ном. № 334.
Об'їздити 2, -джу́, -ди́ш, гл. = об'їзджати.
Похизуватися, -зуюся, -єшся, гл. Пощеголять. Сим. 214. Вам хочеться похизуватись у моєму кобеняці.
Продимити, -ся. Cм. продимляти, -ся.
Ряжа, -жі, ж. 1) соб. Утварь, орудія, для чего либо необходимыя. Желех. 2) Шайка банная. Ум. ряжка, ряжечка.
Ужгнути, -ну, -неш, гл. Ударить. Вх. Лем. 397.
Унуків, -кова, -ве Внуковъ. Ждала баба внукового книша, та вилізла душа. Чуб. І. 301.