Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блягузниця, -ці, ж. Женскій половой органъ. Павлоград. у.
Вара! I, меж. Нe тронь! прочь! Вара від мене! Фр. Пр. 136. «Ой вара, вара, нові новобранці: ой є в мене иншії коханці.» — Ой чомусь тоді не казала: «вараяк єсь од нас подарунки брала. Гол. II. 399.
Жи́жа, -жі, ж. 1) Все горячее и горящее (дѣтск. сл.). Дитина хукає на жижу. Котл. Ен. VI. 25. З огнем не жартуй, бо то жижа. Ном. 2) Возбужденіе, пылъ. Тут саме жижа така, що ну! Сказано, жінка молода, а він старий, аж сідий. Лебед. у. Ум. жижка.
Зогнилий, -а, -е. Сгнившій, гнилой. Зогнилої (картоплі) нема й однії. Камен. у.
Кубашок, -шка, м. Мѣсто подъ печью для золы. Желех.
Мона́рх, -ха, монарха, -хи, м. Монархъ. Монарха повідав, же все готово. Драг. Звізди бачуть короля далеко від шопи, б'ють поклони монархові, як прості хлопи. Чуб. ІІІ. 352.
Поплітка, -ки, ж. 1) Верхняя прядь на веревкѣ. Могилев. у. 2) Красная гарусная нить, которой оплетаютъ сверху косы. Kolb. І. 40. Шух. І. 135.
Попростати, -таю, -єш, гл. Направиться. Покинув її і весільних, сам попростав до хати. Г. Барв. 202.
Протаскати, -ка́ю, -єш, гл. Протащить.
Тягнишкіра, тягнишкура, -ри, м. Растягивающій кожу, — шутливое прозваніе сапожника. Шейк. Камен. у.