Висохлий, -а, -е. . = висхлий
Жовнува́тий, -а, -е. Больной антиномикозомъ, желвастый.
Запові́тритися, -рюся, -ришся, гл. Запропаститься.
Затуля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. затули́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Закрывать, закрыть (отверстіе), заслонять, заслонить. Без мене й дірочки малої нікому затулити. Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала. 2) Удовлетворять, удовлетворить претензію. Не таке діло, що ще парою волів і не затулите, як пожаліється.
Лиса́н, -на, м. = лисак 2 (о лошади).
Місти́на, -ни, ж. Мѣсто. Добряча містина отам на леваді: чи бач яка трава! Ум. містинка, місти́ночка.
Орап, -па, м. Арапъ, негръ.
Перестругувати, -гую, -єш, сов. в. переструга́ти, -га́ю, -єш, гл. Перестругивать, перестрогать. Стругав, стругав, та й перестругав.
Спин, -ну, м. Остановка, удержъ. Cм. упин. А пташки без перестану, без спину виспівували. Ум. спинок. Нема спинку вдовиному синку.
Терлиця, -ці, ж.
1) Трепалка, снарядъ для трепанія льна, пеньки. Части ея: ножки — со́хи, на нихъ опираются стоящія ребромъ и параллельно дощечки — ре́бра, сте́гна, пространство между которыми называется жоліб, въ послѣдній падаетъ ме́чик съ фосто́м (ручкой) съ одного конца, а съ другого онъ прикрѣпленъ чо́пиком. Тіпає плоскінь або матірку, скрипить терлиця під повіткою. Ум. терличка.