Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випасти Cм. випадати и випасати.
Грабі́ж, -жу́, м. 1) Грабежъ, ограбленіе. 2) Сборъ податей. Радом. у.
Знатися, -знаюся, -єшся, гл. 1) Знаться, водить знакомство. Бодай ніхто не діждав з багатими знаться. Ном. № 1416. Розійшлися, мов не знались. Шевч. 483. Прощайте! Дай, Боже, знаться! Г. Барв. 43. 2)на чому. Смыслить въ чемъ, знать толкъ въ чемъ, имѣть въ чемъ-либо познанія. Теля не знається на пирогах. Ном. № 6510. Знався на пасіці добре. Сим. 202.
Мення́ти, -ня́ю, -єш, гл. Именовать. Як вони себе менняли, чи святими, чи як, — не знаю. Павлогр. у.
Нагари́катися, -каюся, -єшся, гл. Наворчаться.
Піна, -ни, ж. Пѣна (у человѣка, животнаго). Волосся піднялось догори, піна бим з рота. Стор. МПр. 19.
Повитиця, -ці, ж. Раст.: а) = повійка. Вх. Уг. 260. ХС. IV. 54. б) Cuscutae. Лв. 98.
Попорохнявіти, -вію, -єш, гл. = попорохніти. І деревня попорохнявіє, поки зберємося хату перекидати.
Уплескати, -щу, -щеш, гл. 1) Сплющить. 2) Обрызгать.
Шестиголовний, -а, -е. Шестиглавый. Шестиголовний змій. Мнж. 15.