Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Го́ном гна́ти. Cм. Гнати.
Доброчи́нність, -ности, ж. Благодѣяніе, благотворительность. За мою доброчинність така мені дяка. Н. Вол. у.
Здиба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. зди́бати, -баю(-блю), -баєш(-блеш), гл. Встрѣчать, встрѣтить. Костю, чи не здибали-сте де мого Михаська? Камен. у. Ідуть, ідуть, здибають пана. Рудч. Ск. І. 162. Як вас (літа) здибле лиха доля, будьте коротенькі. Гол. І. 273. Біда здибав легко, а трудно її збутися. Ном. № 2171. Він нас здибав за селом. Камен. у.
Оснівонька, -ки, ж. Ум. отъ основа.
Підцюкнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ підцюкувати. Подстрекнуть. А там послі нечистий таки знов силу візьме, підцюкне і потягне низку добру до погибелі. Кв. Підцюкнула нечиста сила. О. 1862. IV. 77.
Порохнявіти, -вію, -єш, гл. = порохнавіти. Угор.
Потяганка, -ки, ж. Женская крытая шуба. Черниг. у.
Прогарманувати, -ную, -єш, гл. Промолотить гарманом. (Cм.).
Спочуття, -тя, с. Чувство; чувствованіе; сочувствіе.
Чечуга, -ги, ж. 1) Рыба: стерлядь, Acipenser ruthenus. Браун. 31. Kolb. І. 72. Рибка чечуга плаває доволі. Гол. III. 333. 2) Свинья. Св. Л. З, 52.