Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наостанку

Наоста́нку, наоста́нці, нар. Наконецъ; въ концѣ. Може б ще я здужав наостанку віку вам заграти, голосно заспівати. ЗОЮР. І. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 506.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАОСТАНКУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАОСТАНКУ"
Валовитий, -а, -е. = вайлуватий. Вх. Зн. 5.
Гальмувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Тормозить. У гору йду — не бичую, із гори йду не гальмую. Мет. 460. 2) Останавливать мельничное колесо. 3) Переносно: препятствовать, задерживать. Хто де не дума — там ночує, хотів де бігти — там гальмує. Котл. Ен. VI. 42.
Закрасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. 1) Начать красоваться. 2) О хлѣбахъ: зацвѣсти. Жита закрасувались. Г. Барв. 147.
Зані́з, -но́зу, м. Палка, продѣваемая въ концы ярма и запирающая шею вола. Рудч. Чп. 250. Чуб. VII. 405. Kolb. І. 67. Поробили ярма кленові, поробили занози дубові. Н. п. Ум. зано́зик. Аф. Ув. занозя́ка. Аф.
Ляпо́тнява, -ви, ж. Хлопаніе, плесканіе. Така ляпотнява у тому млині. Лебед. у.
Мілки́й, -а́, -е́ Мелкій, неглубокій. Ум. міленький.
Морща́, -щати, с. = морщак. Вх. Лем. 436.
Позносити, -шу, -сиш, гл. То-же, что и знести, но во множествѣ. Вода... позносила млини. Левиц. І. 127. Позносивши мішки в комору... посідали. Кв. Позносили ото вони з воза свої клунки. Драг. 174.
Ріження, -ня, с. Сѣмя мужское. На сорочці у неї я бачила ріження — такі пятий, що бувають після гріха з чоловіком. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).
Шапарка, -ки, ж. Жена ключника, ключница, экономка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАОСТАНКУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.